До ЄТМД в Україні

Нагадаємо, що Європейський тиждень місцевої демократії – це загальноєвропейський захід, покликаний заохотити громадськість до участі у вирішенні питань місцевого значення.
10 лютого 2017 року Бюро Конгресу місцевих та регіональних влад прийняло гасло "участь громадськості, консультації та зобов'язання: для процвітаючої місцевої демократії" як тему Тижня Європейської тижня Місцевої Демократії 2017 та 2018 років. В цьогорічний Європейський тиждень місцевої демократії, який проходить з 15 до 21 жовтня 2018 року особлива увага  приділяється участі  дітей та молоді в місцевій демократії. В ЕБЛ була проведена низка заходів з нагоди ЄМТД (фотоальбом).

ДО 111-РІЧНИЦІ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ПЕТРА ГРИГОРЕНКА

«Мені важко було мовчки терпіти лицемірство правителів, але в той же час я розумів, що виступ буде коштувати мені усталеного способу життя, що цілком мене влаштовував… І тут з особливою силою охопила думка, що вже давно переслідувала мене: «Треба виступати. Не можна мовчати».

Петро Григоренко

16 жовтня виповнюється 111 років із дня народження відомого радянського генерала , який став дисидентом. "Людина свободи" , як його влучно позіціонує УІНП, спочатку був ідейним комуністом.  Але згодом став одним із найактивніших борців за права людини . "Правозахисна діяльність коштувала йому чину, керівництва кафедрою, соціальних благ, врешті батьківщини. Петро Григоренко блискуче поєднав відстоювання прав людини в СРСР із боротьбою за національне визволення. Будучи українцем, став на захист усіх пригноблених національностей: євреїв, кримських татар, месхів, вірмен, німців Поволжя, чеченців. Безстрашність і почуття гідності Григоренка запалювали людей до протистояння тоталітарній системі"- зазначається в проекті "Люди свободи" від УІНП.

Був визнаний неосудним й ув’язнений до спеціальної психіатричної лікарні. Загалом він провів у спецпсихлікарнях понад 5 років, а в перервах змушений був працювати вантажником у гастрономах.Наприкінці 1968 року Петро Григоренко написав працю «Про спеціальні психіатричні лікарні (дурдоми)», де першим поставив питання:«Треба боротися за корінну зміну системи експертизи й утримання хворих у СПЛ, за надання громадськості справжньої можливості контролювати умови утримання та лікування хворих у цих умовах» .

У Нью-Йорку Григоренко написав книгу своїх спогадів із промовистою назвою «У підпіллі можна зустріти лише щурів». Чого вартує лише така цитата з неї:"Влада, що народилася в підпіллі й вийшла з нього, полюбляє в темряві творити свої чорні справи. Натомість ми прагнемо винести їх на світло. Влада, намагаючись вийти з-під світла, зображує наші дії як нелегальні, підпільні, прагне загнати нас у підпілля. Але ми твердо знаємо, що в підпіллі можна зустріти лише щурів. З підпілля вийшли щури, що захопили владу над людьми. Щури домоглися вигнання мене з Батьківщини".

Докладніше

Автор: Центр досліджень визвольного руху

ДО 76-ТОЇ РІЧНИЦІ СТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПОВСТАНСЬКОЇ АРМІЇ

14 жовтня є символічним днем створення Української повстанської армії.100 тисяч солдатів та півмільйона волонтерів — такою була єдина в Другій світовій армія, що представляла українські інтереси. І хоча УПА діяла від 1942 року, перший бій — бій із нацистами відбувся 7 лютого 1943 року біля містечка Володимирець на Волині. Тоді сотня УПА під командуванням 35-річного Григорія Перегіняка  атакувала  нацистський гарнізон. Як зазначає УІНП, " УПА стала відповіддю на жорстоку окупаційну політику, що змусила українців організуватися у збройні підрозділи, які стали частинами Української Повстанської Армії". 

У 1949-му році Головний командир Роман Шухевич реорганізував армію. Невеликі збройні відділи, які продовжили боротьбу — мобільніші, значно легше маневрували та краще надавалися для ведення диверсійних дій та протидії радянській пропаганді. Цей етап боротьби тривав до полонення останнього генерала і командира підпілля Василя Кука у 1954-му. Останній відомий історикам бій повстанця і чекістів відбувся у 1967 році. Окремі підпільники, як Ярослав Галущак та Ілля Оберишин, не здалися до проголошення незалежності України. Саме таким людям цього року напередодні Дня захисників України Центр досліджень визвольного руху спільно з Українським інститутом національної пам’яті та Українським національним інформаційним агентством «УКРІНФОРМ» присвятили проект «Проти Голіафа». «Проти Голіафа» – це виставка про жінок і чоловіків із УПА, які кинули виклик двом тоталітарним режимам. Завдяки їм на мапі світу зараз є вільна Україна»-так про боротьбу УПА та підпілля ОУН говорять автори проекту. 

Докладніше:

1.Перелік джерел до статті  Відповідь нескореного народу

2. Навчальний ролик від УІНП «За що боролася Українська повстанська армія»
3. Фільмографія до статті про УПА в Електронній бібліотеці України

ДО 100-Ї РІЧНИЦІ «ЧЕРВОНОГО ТЕРОРУ»

Доба волкодав

Саме такими словами починається допис про початок більшовицького терору на фейсбук-сторінці проекту "Бессмертный барак". Хоча американський історик Володимир Бровкін обгрунтував інше датування - на півроку раніше, коли основному удару підлягали есери, які отримали більшість на виборах в місцеві ради (цитую за Д.Шушаріним, російським істориком). УІНП ж зазначає, що "В Україні “червоний терор” було розпочато ще з перших днів вторгнення більшовицьких загонів на початку 1918 року. 8 лютого 1918 року війська УНР відступили з Києва і більшовики, на чолі з командиром Михайлом Муравйовим  оволоділи містом. Тут вони влаштували криваву вакханалію. У «Наказі №9» від 4 лютого, Муравйов революційним арміям східного фронту наказував «безпощадно знищити всіх офіцерів, юнкерів, гайдамаків, монархістів і всіх ворогів революції». Протягом трьох днів  відбувались грабежі, обшуки, вбивства. Жертвами “червоного терору” в Києві у січні-лютому 1918 року за різними даними стали від 2 до 5 тис. осіб."

Офіційним початком червоного терору вважається саме 5 вересня 1918 року тому, що цього дня був прийнятий декрет  Ради Народних Комісарів більшовицької Росії (РРФСР)  «Про червоний терор», в якому вказувалося: «Рада Народних Комісарів вважає, що  забезпечення тилу шляхом терору є прямою необхідністю; що необхідно убезпечити Радянську Республіку від класових ворогів шляхом ізоляції їх в концентраційних таборах; що підлягають розстрілу всі особи, приналежні до білогвардійських організацій, заколотів і заворушень; що необхідно опублікувати імена всіх розстріляних, а також підстави застосування до них цього заходу».

ДО ДНЯ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ПОЛІТИЧНИХ РПРЕСІЙ

«Найдорожче у вас воля, ми оплатили її життям».

напис на камені біля входу до Міжнародного меморіалу жертв тоталітаризму 1937-1941 років, що розташований на території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили»

В Україні у неділю, 20 травня, відзначають День пам'яті жертв політичних репресій.

Щорічно він припадає на третю неділю травня. Національний історико-меморіальний заповідник "Биківнянські могили" разом із Українським інститутом національної пам'яті і цього року проводять спільну інформаційну кампанію "Биківнянська трагедія: імена з безіменних могил": "Биківнянське поховання жертв сталінських репресій належить до найбільших на території України. Таємна спецділянка НКВД УРСР у Биківні почала офіційний відлік своєї діяльності навесні 1937 року. 20 березня цього року Президія Київської міської ради ухвалила рішення про відмежування земельної ділянки «для спецпотреб» у 19 та 20 кварталах Биківнянського лісу. Упродовж 1937-1941 років вантажівки майже щоночі привозили тіла розстріляних НКВД у київських в’язницях  для таємного поховання у Биківнянському лісі. Експерти, які досліджували останки жертв Великого терору, свідчать про те, що більшість із них загинули від пострілу в потилицю або основу черепа. Тіла людей закопували разом із речами, документами, дрібними грошима, які були при них. Завжди в одязі і неодмінно засипались вапном."

Телеканал Еспресо випустив ролик "Таємниці Биківнянського лісу",  а Розстрільний календар надав посилання на інтерактивну мапу ГУЛАГу 

Корисні матеріали з теми, в тому числі покрокова інструкція, як знайти інформацію про репресовану особу, викладені на сайті УІНП.
Проникливі окремі історії про постаті з Биківнянського мартиролога публікує УП.

ДО ДНІВ ПАМ'ЯТІ ТА ПРИМИРЕННЯ ТА ПЕРЕМОГИ НАД НАЦИЗМОМ 

Тут обелісків ціла рота. Стрижі над кручею стрижуть. Високі цвинтарні ворота  високу тишу стережуть. Звання, і прізвища, і дати. Печалі бронзове лиття. Лежать наморені солдати, а не проживши й півжиття!

Л.Костенко

У сповнені цвіту, тепла і сонця травневі дні 8 та 9 числа людство відзначає 73 річницю перемоги над нацизмом . Європейці роблять акцент на примиренні, інші на "Можем повторить!" УІНП в рамках інформаційної кампанії до Дня пам’яті та примирення 8 травня створив відеоматеріали про українців, які в лавах об’єднаних націй перемогли агресора. Про історію свята Дня Перемоги вийшло декілька цікавих статей: Б.Івченко в "Українській правді" зосередилась на "Історії свята Дня Перемоги у Радянському Союзі (1947–1965 рр.)", а О.Сурков грунтовно дослідив не тільки історію свята, але й питання, чому з ним відбувалися метаморфози (История «Дня победы». Что за праздник с сединою на висках?) Нове відео від телеканала Еспресо про те, як найбільша війна в історії пройшла всіма українськими землями, руйнуючи все на своєму шляху. Десятки мільйонів загинули та залишилися без власних осель, а жахи про неї залишаться назавжди в нашій пам'яті. Ніколи знову!

Мені ж особисто хотілося звернути увагу на особисті історії :

Ранение получено при защите СССР

Письма Виктора Астафьева — о войне, правде о ней и цене Победы

Айдер Муждабаєв. День П̶о̶беды. Убитый праздник

9 травня – пам’ять про дідуся: як онука ветерана Другої світової стала парамедиком в АТО

Ігор Аркуша. Галичани. Історія однієї україно-польської родини
Міфи про Другу світову. Спростування (відео від радіо Свобода)

Дуже символічною та людяною на мій погляд є світлина, яку розміщую нижче. Вона була зроблена у Національному музеї історії України у Другій світовій війні. 8 травня 2018 року о 23:01 за київським часом там відбулась акція «Перша хвилина миру». 73 роки тому в Європі запанував мир. Саме у цей час 8 травня 1945 року був підписаний акт про беззастережну капітуляцію нацистської Німеччини.

Перша хвилина миру у Національному музеї історії України у Другій світовій війні

100-річчя підняття українських прапорів на Чорноморському флоті

29 квітня Україна відзначає сторіччя події, коли кораблі Чорноморського флоту підняли українські прапори і перейшли під юрисдикцію Української Народної Республіки. Як зазначає УІНП: " Командувач Чорноморського флоту, контр-адмірал Михайло Саблін, спираючись на рішення делегатів корабельних команд і настрої українських моряків та офіцерів, офіційно оголосив весь Чорноморський флот флотом УНР, видав наказ урочисто підняти українські прапори. Це рішення підтримала й виконала абсолютна більшість кораблів Чорноморського флоту. Ті ж команди, що перебували під впливом більшовиків, поспішно евакуювали свої кораблі із Севастополя до Новоросійська."

Докладніше:

1.СТО РОКІВ ТОМУ НАД КОРАБЛЯМИ ЧОРНОМОРСЬКОГО ФЛОТУ ЗАМАЙОРІЛИ УКРАЇНСЬКІ ПРАПОРИ відеоролик для УІНП підготували Юрій Журавель та творча спільнота "Добродій".

2.ВІЙСЬКОВО-МОРСЬКІ СИЛИ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ 1917 – 1921 РОКІВ // інформація від УІНП