вівторок, 4 лютого 2020 р.

До 175-літнього ювілею Івана Пулюя

Малюнок художника Юрія Журавля

До 175-літнього ювілею Івана Пулюя

   2 лютого виповнилося 175 років  з дня народження Івана Пулюя – без перебільшення, видатного вченого, напрацювання якого були знаними й оцінені в Європі. Водночас це була людина, що прислужилася українській культурі.
     Іван Пулюй – один із небагатьох в історії природничої науки українців, які доклалися до розширення людських знань про навколишній світ, з одного боку – на рівні фундаментальної науки, з іншого – плоди їхньої праці, попри фундаментальність, супроводжують повсякдення людини і то досить часто. У випадку Івана Пулюя таким «розширенням» є рентгенівські промені.
     Під час роботи в Празі на кафедрі фізики Німецької вищої технічної школи вчений провів фундаментальні дослідження щодо природи та властивостей Х-променів, які з часом почали іменуватися рентгенівськими. Перша стаття дослідника про походження цих променів та їхню фотографічну дію була подана 13 лютого 1896 року в «Доповідях Віденської академії наук». А незадовго перед цим, у січні цього ж року, Пулюй зробив і опублікував кілька якісних фотографій, зроблених з допомогою Х-променів.
Перша у світі рентгенограма цілого
організмулюдини (дитини), зроблена
Іваном Пулюєм. Лютий 1896 року.

     Щоправда, не Пулюю приписують це відкриття, а німецькому вченому Вільгельму Кондраду Рентгену, який незадовго перед цим, 28 грудня 1895 року, опублікував повідомлення «Про новий тип променів», де, власне, і йшлося про Х-випромінювання. Однак за чотирнадцять років перед тим уже існувала «лампа Пулюя», що випромінювала такі промені. Рентген цілком міг скористатися цим винаходом, а також іншими напрацюваннями Пулюя. Загалом можемо констатувати, що Рентген і Пулюй майже одночасно відкрили існування Х-випромінювання.
    Разом із Пантелеймоном Кулішем та Іваном Нечуєм-Левицьким брав участь у першому повному перекладі Біблії на українську мову, який був опублікований Британським біблійним товариством у 1903 році. Це була значна подія в історії української культури.
   Пулюй активно займався громадською діяльністю. Він підтримував ідею відкриття українського університету у Львові. Був членом Наукового товариства Шевченка. Організовував стипендії для українських студентів у Австро-Угорщині. Публікував статті в підтримку української мови.
   Не випадково життєвим кредом Пулюя стали такі слова: «Нема більшого гонору для інтелігентного чоловіка, як берегти свою і національну честь та без нагороди вірно працювати для добра свого народу, щоб забезпечити йому кращу долю».

четвер, 30 січня 2020 р.

90 років початку масового розкуркулення

Виселення родини розкуркуленого селянина.
Донеччина, 1930 рік

90 років початку масового розкуркулення:

як  знищили селянина-власника

  30 січня 1930 року вийшла постанова Політбюро ЦК ВКП(б) СРСР «Про заходи щодо ліквідації куркульських господарств…». Цей документ запустив на повну процес репресій проти селян, який більшовики назвали «розкуркуленням».
        За цією пропагандистською «завісою» радянська влада надійно сховала правду про свою війну із селянством – дрібними приватними сільгоспвиробниками, які не піддалися на маніпулятивні гасла більшовиків.
     Відповідно до цієї постанови Політбюро Центрального комітету Комуністичної партії Радянського Союзу, місцевим партійним органам влади наказали поділити усіх, хто підлягав розкуркуленню на три категорії:
- на тих, кого треба ізолювати у концтаборах або розстріляти;
- на тих, кого треба вислати у «віддалені місцевості» СРСР;
- на тих, кого треба переселити на землі за межами колгоспів.
   Професор Станіслав Кульчицький у своїй статті про розкуркулення, опублікованій у електронній «Енциклопедія історії України», повідомляє, що операція «із ліквідації куркульства як класу» в Україні (тогочасній УСРР) здійснювалася чекістами у 29-ти адміністративних округах у період із 18 лютого до 10 березня 1930 року.
          Усього за час розкуркулення (1928-1931 роки) сталінський режим в Україні:
  • знищив понад 352 тисячі селянських господарств
  • пограбував 1,5 мільйона людей
  • понад половину розкуркулених депортували на північ Росії і до Сибіру.
     До 90-ї річниці початку тотального винищення в СРСР приватних селянських господарств Радіо Свобода розпочинає спільно із Національним музеєм Голодомору-геноциду спеціальний проєкт – «Розкуркулення: як сталінський режим знищив українське вільне селянство». Кожен охочий може розказати історії розкуркулення свого роду і їх опублікують.
Відео від Радіо Свобода"Розкуркулення.Коротко про важливе"

пʼятниця, 6 грудня 2019 р.

Перший Зимовий похід

Поштова картка "Новітні Самураї"
художника Дмитра Потороки

До 100-річчя Української революції

Перший Зимовий похід

6 грудня в історії України дата особлива, адже саме цього дня відбулась низка знакових для України подій.У 1240-му на початку грудня захисники Києва боронили місто від Золотої Орди. У 1991-му саме 6 грудня було започатковано процес розбудови Збройних сил України. Була і третя знакова подія: 6 грудня 1919-го розпочався Перший зимовий похід - одна з найуспішніших операцій українського війська часів Української революції 1917-1921 років. .
Після важких поразок у 1919 році в зіткненнях з російськими більшовиками і білогвардійцями, а також викошена епідемією тифу, Армія УНР разом з Головним Отаманом Симоном Петлюрою відійшла на західні землі в тодішню Волинську губернію УНР, де у Новоград-Волинському повіті опинилась у «трикутнику смерті»: між більшовиками з північного сходу, поляками з північного заходу і білогвардійцями з півдня. Після довгих дискусій і суперечок на військовій нараді було прийнято одноголосне рішення ліквідувати фронт, а боєздатні частини відправити у рейд по тилах противника з метою зберегти дієздатний кістяк армії, організувати взаємодію з повстанськими загонами для спільної боротьби, завдати окупанту втрат і знищити де це можливо його окупаційний апарат й інфраструктуру. Похід тривав рівно п’ять місяців — з 6 грудня 1919 по 6 травня 1920 років  і отримав назву Першого Зимового . Як зазначає УІНП, це був "партизанський рейд Армії Української Народної Республіки під проводом Михайла Омеляновича-Павленка тилами Червоної та Добровольчої армій... що для населення мало неабияке значення. «Здивування росіян, що мостилися міцно засісти в повітах та губерніях на посадах різних губернаторів, ісправників, приставів тощо, можна порівняти хіба з тим, якби в наші часи, як уже мало хто вірить в чуда, з’явився б з-під землі мертвець і почав порядкувати в хаті. Та ще й як панувати! На своєму шляху Українська Армія буквально змітала все, що нагадувало російське панування. Мертвець воскрес і на «живих людей» напав жах, котрий неминуче гнав їх до якоїсь прірви, де вони мусили знайти собі смерть», - писав про похід один з його учасників, генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник.

субота, 9 листопада 2019 р.

До 30-річчя падіння Берлінського муру

Мітинг на площі Александерплац у Берліні
Прикордонники Східного Берліна та зруйнована
стіна

До 30-річчя падіння Берлінського муру

9 листопада 1989 року, виступаючи на прес-конференції, яка транслювалася у прямому ефірі, представник уряду НДР Гюнтер Шабовськи оголосив про рішення ради міністрів Німецької Демократичної Республіки щодо нових правил виїзду з країни, за якими з наступного дня громадяни НДР могли отримати візи для негайного відвідання Західного Берліна і ФРН.
Не дочікуючись призначеного терміну, сотні тисяч східних німців у ніч із 9 на 10 листопада ринулися через Берлінську стіну, і прикордонники були змушені відкрити вільний прохід зі Східної в Західну частину Берлін. Листопадові мирні виступи під гаслами «Ми – народ!» закінчилися падінням Берлінського муру, який 28 років поспіль розділяв столицю Німеччини.
У НДР Берлінську стіну офіційно іменували Антифашистським оборонним валом, у ФРН — Ганебною стіною.В історію ж вона увійшла як найбільш матеріальне втілення «залізної завіси»: Західний і Східний Берлін, а з ними і два світи, розмежували більше 155 км бетонних і металевих загороджень, додатково оснащених на більшості ділянок «смугою смерті». Земляні рови, колючий дріт, сигнальна огорожа під електричною напругою, смуги з гострих шипів і контрольно-слідові піщані ділянки, сторожові вишки і конвой, готовий відкрити вогонь на ураження — все це було покликане утримати жителів НДР від спроб втечі до ФРН.


Стрибок до свободи - Конрад Шуман тікає зі Східного 
Берліна в Західний / Фото: Peter Leibing

Східний Берлін, 12 листопада 1989 року. Фото: Reuters


Докладніше
Загалом 30 років тому в країнах Варшавського договору відбулися революції, які призвели до краху комуністичного режиму в Європі і стали провісником розпаду СРСР.
Компанія Ютуб цього року взяла участь у створенні віртуального проєкту, в рамках якого будь-який власник спеціальних окулярів зможе стати учасником історичних подій, пов'язаних з падінням Берлінского муру.

субота, 19 жовтня 2019 р.

До ЄТМД

“Local democracy: building trust”, або "Місцева демократія: побудова довіри"

Спільне проектування місцевої демократії разом з громадянами та практикуючи відкриту владу.

Саме таким чином цьогоріч в Страсбурзі на засіданні Бюро Конгресу місцевих та регіональних влад було визначено нову тему (на 2019-2020 роки) для Європейського тижня місцевої демократії. "Наше суспільство сьогодні стикається з демократичною та інституційною кризою, що призводить до зростаючої втрати довіри громадськості до демократичних інститутів та політиків, оскільки багато громадян не відчувають, що вони належним чином представлені та не захищені"- зазначається в зверненні на офіційному сайті ЄТМД
Цього року ЄМТД припадає на тиждень з 14 по 20 жовтня. На уроках з інтегрованого курсу "Громадянська освіта" учні 10-х класів обговорили проблеми розвитку місцевої демократії в Україні, а також спробували зіграти в пізнавальну гру про загальні європейські цінності.
Про історію виникнення заходу
Пізнавальна гра, яку створено  англійською., німецькою. та французькою мовою для навчання дітей загальним європейським цінностям
Відеокліп до 10- річниці ЄТМД

понеділок, 14 жовтня 2019 р.

До дня захисника України

До дня захисника України

3 2014 року у свято  Покрови -14 жовтня-  Україна на державному рівні вшановує своїх захисників. Щорічне державне свято встановлено Указом Президента України “Про День захисника України” (від 14 жовтня 2014 року) № 806 на відзначення мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу.
УІНП публікує методичні матеріали, які пояснюють, чому саме цей день став днем вшанування захисників, яке історичне підгрунтя в нього. 

середа, 18 вересня 2019 р.

До 80- річчя "визвольного походу" Червоної Армії

Львів'яни зустрічають радянське військо.
Версеень 1939 року.

"Золотий" 
або коричнево- червоний вересень

До 80- річчя "визвольного походу" Червоної Армії

    
Львів'яни шукають серед розстріляних
своїх рідних у подвір'ї в'язниці № 1. м.Львів,
3 липня 1941 р. Архів ЦДВР
     Події  вересня 1939 року у радянський час увійшли під пропагандистською назвою «золотий вересень». 23 серпня 1939 року у Москві був підписаний «Пакт Молотова-Ріббентропа», згідно з яким Радянський Союз і Німеччина узгодили лінію поділу Центрально-Східної Європи. 1 вересня 1939 року німецька армія ввійшла у Польщу з півночі, заходу і півдня, а 17 вересня 1939 року Червона армія наступила зі сходу. Радянська пропаганда подавала свій наступ, як акцію «визволення» населення Західної України і Західної Білорусі. Фактично ж СРСР окупував Східну Польщу з українським та білоруським населенням. Кремль обіграв це як звільнення, прийняв під своє крило захоплені землі, а потім «подарував» їх Києву і Мінську.
      Офіційну мотивацію цього кроку містила нота наркомату закордонних справ Радянського Союзу: «Полишена сама на себе і залишена без керівництва, Польща перетворилася на зручне поле для всіляких випадковостей і несподіванок, які можуть створити загрозу для СРСР. Тому, будучи досі нейтральним, совєтський уряд не може більше нейтрально ставитися до цих фактів. Радянський уряд не може також байдуже ставитися до того, щоб єдинокровні українці і білоруси, які проживають на території Польщі, кинуті напризволяще, залишилися беззахисними. З огляду на таку обстановку радянський уряд віддав розпорядження Головному командуванню Червоної Армії дати наказ військам перейти кордон і взяти під свій захист життя і майно населення Західної України і Західної Білорусі».