суботу, 18 лютого 2017 р.

До дня пам'яті героїв Небесної сотні


Дні 18-24 лютого 2014 року увійшли в історію України як фінальний етап протистояння між Майданом та силовиками президента Януковича, а також як початок масових убивств майданівців. За даними прокуратури, протягом 18 і 19 лютого 2014 року у центрі Києва загинули 26 людей і понад 700 були поранені. Загалом три роки тому в ці дні в Києві було вбито понад сто людей. Українці назвали їх Небесною Сотнею. Більшість із них були вбиті снайперами прицільними пострілами у серце, голову та шию.Серед тих, хто загинув, люди різного віку (наймолодшому Назару Войтовичу було 17, найстаршому Володимиру Кульчицькому-64 ), різного роду занять (студенти, викладачі, програмісти, лікарі, спортсмени, фермери ). Однак всіх их об'єднало одне – любов  до України й намагання зробити наше життя кращим.
Журналісти Радіо Свобода відзняли місця запеклих сутичок між учасниками Революції гідності та «Беркутом» 18–19 лютого 2014 року й поєднали теперішнє і минуле в одному відео.
Докладніше:
Небесна сотня. Сайт- реквієм на УП
"Ми у точці "ранок 20-го лютого". Фільм Тихого до 3-ї річниці розстрілу Небесної Сотні. УП.Життя. Небо падає.
Найстрашніше з 18-20-го лютого, або Ангели в людській подобі /стсття М.П'єцух в УП
Анна Колен Лебедев. Уявіть, що ви – українець.
В. Стеблюк, Прости мене, Господи, що не можу простити.
Фільм -спогад День небесной сотни от журнала "Новое время"
Семь фильмов, которые стоит посмотреть в годовщину Майдана

пʼятницю, 17 лютого 2017 р.

 До 125-річчя  Йосифа Сліпого

«Поставте собі питання: що про вас одного дня скаже історія?»
Й. Сліпий
    17 лютого 2017-го виповнюється 125 років від дня народження цього діяча — однієї із символічних постатей ХХ століття не тільки для греко-католиків, а й для всіх українців. Йосиф Сліпий — один із тих, хто, пройшовши крізь жорна репресій тоталітарного режиму, не зрадив совісті й власного народу. Власне, для нього служіння Богу й Україні поєднались у цілісну життєву практику.
        Главою Української греко-католицької церкви Йосип Сліпий став по смерті митрополита Андрея Шептицького 1 листопада 1944 року. А за півроку його резиденцію біля собору Святого Юра у Львові оточили кілька десятків автомобілів. Владику арештували. Наступного дня вже везли поїздом до Києва. Там із вокзалу в "чорному воронку" доставили до в'язниці на вулиці Короленка - нинішнього будинку Служби безпеки України на Володимирській, неподалік Софійського собору.
     У Галичині тим часом почалося нищення греко-католицької церкви. По-перше - надто "націоналістична", по-друге - хоч і має православну обрядовість, підпорядковується Папі Римському. Фактично весь єпископат арештували, рядових священиків змушували переходити у православ'я. Хто не погоджувався - ув'язнення й висилка до Сибіру. Йосипові Сліпому слідчі пропонували стати Київським митрополитом. Той відмовився. Звинувачення напрошувалося саме: шпигун Ватикану. Його водили на допити по кілька разів на добу, вдень і вночі. Їжа - трохи юшки і 300 г хліба. Спати доводилося на підлозі. Після двох місяців допитів суд оголосив вирок - вісім років таборів. Згодом цей термін іще кілька разів продовжать.
  Радянська система засуджувала владику чотири рази. Перебував він у тюрмах і концентраційних таборах 18 років. Але все це не зломило сили духу Й.Сліпого. Співкамерник Йосипа Сліпого Авраам Шифрін писав про нього, уже емігрувавши до Ізраїлю: "Виглядав велично навіть у своїй арештантській одежі. Його поведінка змушувала навіть вартових солдатів ставитися до нього ввічливо. Спокійний, висококультурний, він сидів у тому кип'ячому казані злодійської каламуті вже друге десятиріччя й був дуже хворий. Та тримався непохитно, старався не бути тягарем нікому".
Докладніше:
Денис Мандзюк. Митрополит Йосип Сліпий 18 років відбув у радянських концтаборах. Публікація в Газета.UA