понеділок, 26 червня 2017 р.

Графічне свідчення учасника повстання
 Юрія Ференчука. "Кров Кенгіра". Картон, олійні фарби, 1993

Останній із сорока двох днів Кенгіра

26 червня 1954 року в Кенгірському спецтаборі ГУЛАГу відбулося остаточне придушення найбільшого повстання в'язнів радянських концтаборів.
Одними з організаторів і керівників повстання були члени Організації українських націоналістів та Української Повстанської армії.
У повстанні брало участь близько 10 тисяч ув'язнених. Воно тривало 42 дні. Вранці 26 червня 1954 року радянська влада кинула проти повстанців армію і танки. О 4 годині ранку в зону було введено 1 600 солдат із 98 собаками, 3 пожежні машини та 5 танків Т-34.
Сотні українських жінок у святкових вишиванках встали перед танками і взялись за руки. Танки не зупинилися.
Семен Рак разом із своєю коханою взялися за руки і кинулися під танк. Литовець Альфонсас Урбанас опинився у протилежній ситуації: він на все своє життя запам’ятав, як його відштовхнула від танка дівчина-українка у вишитій сорочці. Врятувала ціною свого життя. Повстання було придушене, загинуло близько 700 повстанців.
Докладніше:

неділю, 25 червня 2017 р.

Центральна Рада під час проголошення І універсалу.
Фото: radiosvoboda

До 100-річчя проголошення 
І Універсалу
Українська Центральна Рада все голосніше ставила на порядок денний питання українізації війська, адміністрації, шкільної справи, врешті – повноцінної автономії України. Наприкінці травня делегація Центральної Ради на чолі з Володимиром Винниченком виїхала в Петроград для перегорів із Тимчасовим урядом Росії.
Однак, члени делегації не знайшли порозуміння ні з урядовими структурами держави, ні з керівництвом Петроградської ради робітничих і селянських депутатів. І універсал вперше проголошено 23 червня 1917-го перед закриттям ІІ Всеукраїнського військового з’їзду, делегати якого із захопленням вітали ухвалений документ. Офіційні урочистості відбулися 25 червня на Софійському майдані в Києві. Універсал декларував намір явочним порядком здійснити автономію України.
Детальніше:

пʼятницю, 23 червня 2017 р.

ДО ДНЯ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ РОЗСТРІЛІВ В'ЯЗНІВ У ТЮРМАХ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ

Відступаючи перед нацистами влітку 1941-го, радянська влада знищила у в’язницях на території Західної України, за різними оцінками, від 9 до 20 тисяч людей. Згодом знищення в’язнів тривало в центральних і східних регіонах.
Одна з перших масових екзекуцій у рамках так званого “розвантаження тюрем” відбулася саме 23 червня 1941-го у в’язниці Луцька. Архівні документи свідчать, що станом на 10 червня у тюремному відділенні управління НКВД у Волинській області утримувалося 2 117 ув’язнених: здебільшого активісти ОУН, священики, інтелігенція. У доповідних записках начальнику тюремного відділення зазначалося, що у зв’язку з бойовими діями біля Луцька з-під варти звільнили малолітніх, “указників” і засуджених за дрібні злочини. Всього 84 особи. Решту розстріляли з кулеметів та закидали гранатами.
Докладніше:
1. 23 ЧЕРВНЯ ВШАНОВУЄМО ПАМ'ЯТЬ ЖЕРТВ РОЗСТРІЛІВ В'ЯЗНІВ У ТЮРМАХ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ// стаття на сайті УІНП

четвер, 22 червня 2017 р.

До дня початку радянсько- німецької війни

22 червня 1941року відбувся напад Третього Рейху на Радянський Союз. 22 червня 1941 року о 3 годині 15 хвилин після артилерійської і авіаційної підготовки німецькі війська перейшли кордон СРСР. О 4:00 імперський міністр закордонних справ Німеччини Ріббентроп вручив радянському послу в Берліні Деканозову ноту про оголошення війни і три додатки до неї: "Доповідь міністра внутрішніх справ Німеччини, рейхсфюрера СС і шефа німецької поліції Німецькому уряду про диверсійну роботу СРСР, спрямовану проти Німеччини і націонал-соціалізму", "Доповідь міністерства закордонних справ Німеччини про пропаганду і політичну агітацію радянського уряду", "Доповідь Верховного командування німецької армії Німецькому уряду про зосередження радянських військ проти Німеччини".
Рано вранці після артилерійської та авіаційної підготовки німецькі війська перейшли кордон СРСР.
Після того о 5:30 ранку посол Німеччини в СРСР Шуленбург вручив відповідний пакет документів наркому закордонних справ СРСР Молотову.Того ж дня війну СРСР оголосили Італія і Румунія, наступного - Словаччина, 25 червня - Фінляндія, а 27 червня - Угорщина.
Докладніше: