неділя, 20 травня 2018 р.

ДО ДНЯ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ПОЛІТИЧНИХ РПРЕСІЙ

«Найдорожче у вас воля, ми оплатили її життям».

напис на камені біля входу до Міжнародного меморіалу жертв тоталітаризму 1937-1941 років, що розташований на території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили»
В Україні у неділю, 20 травня, відзначають День пам'яті жертв політичних репресій.
Щорічно він припадає на третю неділю травня. Національний історико-меморіальний заповідник "Биківнянські могили" разом із Українським інститутом національної пам'яті і цього року проводять спільну інформаційну кампанію "Биківнянська трагедія: імена з безіменних могил": "Биківнянське поховання жертв сталінських репресій належить до найбільших на території України. Таємна спецділянка НКВД УРСР у Биківні почала офіційний відлік своєї діяльності навесні 1937 року. 20 березня цього року Президія Київської міської ради ухвалила рішення про відмежування земельної ділянки «для спецпотреб» у 19 та 20 кварталах Биківнянського лісу. Упродовж 1937-1941 років вантажівки майже щоночі привозили тіла розстріляних НКВД у київських в’язницях  для таємного поховання у Биківнянському лісі. Експерти, які досліджували останки жертв Великого терору, свідчать про те, що більшість із них загинули від пострілу в потилицю або основу черепа. Тіла людей закопували разом із речами, документами, дрібними грошима, які були при них. Завжди в одязі і неодмінно засипались вапном."
Корисні матеріали з теми, в тому числі покрокова інструкція, як знайти інформацію про репресовану особу, викладені на сайті УІНП.
Проникливі окремі історії про постаті з Биківнянського мартиролога публікує УП.

середа, 9 травня 2018 р.

ДО ДНІВ ПАМ'ЯТІ ТА ПРИМИРЕННЯ ТА ПЕРЕМОГИ НАД НАЦИЗМОМ 

Тут обелісків ціла рота. Стрижі над кручею стрижуть. Високі цвинтарні ворота  високу тишу стережуть. Звання, і прізвища, і дати. Печалі бронзове лиття. Лежать наморені солдати, а не проживши й півжиття!

Л.Костенко

У сповнені цвіту, тепла і сонця травневі дні 8 та 9 числа людство відзначає 73 річницю перемоги над нацизмом . Європейці роблять акцент на примиренні, інші на "Можем повторить!" УІНП в рамках інформаційної кампанії до Дня пам’яті та примирення 8 травня створив відеоматеріали про українців, які в лавах об’єднаних націй перемогли агресора. Про історію свята Дня Перемоги вийшло декілька цікавих статей: Б.Івченко в "Українській правді" зосередилась на "Історії свята Дня Перемоги у Радянському Союзі (1947–1965 рр.)", а О.Сурков грунтовно дослідив не тільки історію свята, але й питання, чому з ним відбувалися метаморфози (История «Дня победы». Что за праздник с сединою на висках?) Нове відео від телеканала Еспресо про те, як найбільша війна в історії пройшла всіма українськими землями, руйнуючи все на своєму шляху. Десятки мільйонів загинули та залишилися без власних осель, а жахи про неї залишаться назавжди в нашій пам'яті. Ніколи знову!
Мені ж особисто хотілося звернути увагу на особисті історії :
Дуже символічною та людяною на мій погляд є світлина, яку розміщую нижче. Вона була зроблена у Національному музеї історії України у Другій світовій війні. 8 травня 2018 року о 23:01 за київським часом там відбулась акція «Перша хвилина миру». 73 роки тому в Європі запанував мир. Саме у цей час 8 травня 1945 року був підписаний акт про беззастережну капітуляцію нацистської Німеччини.

Перша хвилина миру у Національному музеї історії України у Другій світовій війні

середа, 2 травня 2018 р.

100-річчя підняття українських прапорів на Чорноморському флоті

29 квітня Україна відзначає сторіччя події, коли кораблі Чорноморського флоту підняли українські прапори і перейшли під юрисдикцію Української Народної Республіки. Як зазначає УІНП: " Командувач Чорноморського флоту, контр-адмірал Михайло Саблін, спираючись на рішення делегатів корабельних команд і настрої українських моряків та офіцерів, офіційно оголосив весь Чорноморський флот флотом УНР, видав наказ урочисто підняти українські прапори. Це рішення підтримала й виконала абсолютна більшість кораблів Чорноморського флоту. Ті ж команди, що перебували під впливом більшовиків, поспішно евакуювали свої кораблі із Севастополя до Новоросійська."
Докладніше:

неділя, 29 квітня 2018 р.

ДО СТОРІЧЧЯ УКРАНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

Відновлення Гетьманства та створення Української Держави

Сто років тому в Україні відбулася карколомна зміна влади. 29 квітня 1918 року стався державний переворот, внаслідок якого було повалено уряд Центральної Ради, а натомість до влади прийшов гетьман Павло Скоропадський. Він побудував зовсім іншу модель правління, економічного розвитку. Досі не стихають дискусії щодо оцінок його як політичного й державного діяча. 

субота, 28 квітня 2018 р.

ДО 100-РІЧЧЯ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

ЗАБУТІ УРОКИ ІСТОРІЇ

26 квітня 2018 року ліцеїсти були запрошені до участі в круглому столі "Українська революція доби Української Центральної Ради (1917-1918 рр.)", який проводила вчитель історії ЕБГ "Гармонія" Мерзлякова О.О. Разом зі своїми однолітками із гімназії ліцеїсти 10-х, 11-х класів намагалися вивчити уроки подій сторічної давнини. Вони аналізували досягнення та прорахунки УЦР, порівнювали НПА того часу із сучасною Конституцією України. Таким чином 
спробували віднайти наступність та зв'язок держав і поколінь. Намагалися порівняти, провести паралелі минулого із сучасністю. І хоча в багатьох виникла сумна думка, що історія знову нічому не навчила, що можна знову і знову розтринькувати унікальні шанси, все ж завершили на оптимістичній ноті. Історія таки вчить, але лише тих, хто хоче вчитися.

пʼятниця, 27 квітня 2018 р.

Інфографіка від УІНП(збільшити)

ДО 100-РІЧЧЯ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

ЗВІЛЬНЕННЯ КРИМУ І ДОНБАСУ  ВІД БІЛЬШОВИКІВ


Як  відомо з попередніх дописівтериторія Української Народної Республіки була окупована більшовицькими військами. Це трапилося взимку 1917-1918-го років. Також був захоплений більшовиками і Кримський півострів, захоплений Дон, і встановилася радянська влада. Як зазначає УІНП, "сто років тому, як і зараз, Україна зіткнулася з проблемою російської агресії та окупації територій. Прикметно, що в обох випадках збройна інтервенція доповнювалася інформаційною війною."
Однак, впродовж березня-квітня 1918 року українськими підрозділами спільно із союзними німецькими та австро-угорськими військами було звільнено територію Східної і Південної України від більшовиків.
Армія УНР дійшла до східного кордону України, що дозволило встановити на Донбасі українську адміністрацію, розпочати процес відновлення мирного життя та економічного розвитку промислового регіону.
Кримський похід Армії УНР став проявом військової військової звитяги вояків, оперативної майстерності командування,  здатності до реалізації складних військових операцій.
Докладніше
100 років тому війська УНР визволили Білгород. Тоді це була офіційна територія України // матеріали на "Еспресо"

середа, 11 квітня 2018 р.

В'язні нацистських таборів

 До Міжнародного дня визволення в'язнів нацистських таборів

Згідно з рішенням Генеральної Асамблеї ООН з 1991 року 11 квітня у світі відзначається як Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів. Цю дату було встановлено в пам’ять про інтернаціональне повстання в’язнів найбільшого концентраційного табору – Бухенвальд (із сумно відомим написом “Jedem das Seine” – “Кожному своє”). 
В березні 1945 року німецьке командування й основна частина охорони втекли з табору перед загрозою бути схопленими американськими військами. Тоді, безпосередньо перед прибуттям американців, на території Бухенвальду спалахує збройне повстання, організоване силами самих ув'язнених. Коли в концтабір Бухенвальд увійшли американські війська, повсталі вже перебрали на себе контроль над табором смерті, над табором було піднято червоний прапор. 11 квітня — день входження американців на територію Бухенвальду — і був прийнятий як дата, коли відзначається «Міжнародний день визволення в'язнів нацистських концтаборів». Після переходу табору під юрисдикцію СРСР табір було долучено до системи концентраційних таборів НКВС, а 1948 повністю інтегровано в систему ГУЛАГ.
Також 11 квітня були звільнені в’язні фашистського концтабору «Дора», 22 квітня звільнені в’язні «Заксенхаузена», 29 квітня – «Дахау», 30 квітня – «Равенсбрюка», потім – «Освенцим» і «Майданек», «Маутхаузен» і «Штутгоф». У 1945 році вийшли на волю 530 тисяч чоловік. Близько 250 тисяч із них були колишні радянські громадяни.
Громадяни Франції, Нідерландів, Австрії, Бельгії, Польщі, Радянського Союзу (всього 30 країн) склали число у 20 мільйонів людей, що пройшли через тортури таборів, з них 5 мільйонів - громадяни Радянського Союзу. Загальне число загиблих у німецьких таборах перевищувало близько 11 мільйонів.
На території Німеччини діяло близько 14 тисяч таборів, на території країн колишнього Радянського Союзу налічувалось близько 817 нацистських таборів примусового утримування цивільного населення та військовополонених, три з яких були розташовані в Києві. Це табори «Сирецький», «Бабин Яр» та «Дарницький». У Львові існував концентраційний табір- «Шталаг-328», львівське гетто та Янівський концтабір. За підрахунками історика Марини Дубик, під час війни на території сучасної України існувало 367 нацистських таборів: 2 концтабори (Янівський у Львові та Сирецький у Києві), 78 виправно-трудових таборів і таборів примусової праці для євреїв, 7 виправно-трудових таборів, 15 таборів примусової праці, 23 пересильні табори, 242 табори для військовополонених.
Докладніше: