суботу, 10 грудня 2016 р.

До міжнародного дня захисту прав людини

Після Другої світової війни людство дозріло до необхідності юридично закріпити, що життя, рівність і свобода людей є найбільшими цінностями. Це знайшло вираження у 30 статтях Загальної Декларації прав людини, ухваленої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року. Положення Декларації прав людини лежать в основі міжнародного і національних законодавств.
Декларація складається з статей, які покладені в основу наступних міжнародних договорів, регіональних документів по правах людини, національних  конституцій та інших законів. Міжнародний законопроект з прав людини складається з Всесвітньої Декларації Прав Людини, Міжнародного Пакту про економічні, соціальні і культурні права і Міжнародний пакту про громадянські і політичні права та двох факультативних протоколів до нього. У 1966 році Генеральна Асамблея прийняла два докладних договори, які завершують Міжнародний законопроект про права людини. В 1976 році, після того як договори були ратифіковані достатнім числом окремих націй, законопроект набув статусу міжнародного права.

суботу, 26 листопада 2016 р.

До дня пам'яті жертв голодомору

В останню суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору. В 1932-1933 роках у Радянській Україні від штучного голоду, за різними оцінками, загинуло від 3,9 до 7 мільйонів людей. За більш аніж тисячолітню історію України (європейської житниці), голод, який забрав мільйони життів, відбувся на її теренах три рази. 1921 рік. 1932-33 роки. 1946-47 роки. До радянської влади, до правління червоного Кремля, тут  НІКОЛИ не було голодоморів.
У повісті «Все тече» (1955–1963), яку вперше надруковано у ФРН 1970 року, Василь Гроссман описав події в Україні у 1933 році, зокрема, голодомор, репресії, антигуманність комуністичної ідеологічної системи. Цитата з повісті «Все тече» (переклад з російської):«А наказ — убити голодом селян в Україні на Дону, на Кубані, убити з малими дітьми... Шукали зерно, неначе не хліб це, а бомби, кулемети. Землю штрикали багнетами, шомполами, всі погреби перекопали, всі підлоги повиламували, у городах шукали. Вдень і вночі підводи скрипіли, пил над усією землею висів, а елеваторів не було, зсипали на землю, а навколо вартові ходять. Зерно до зими від дощу намокло, горіти стало — забракло в радянської влади брезенту мужицький хліб прикрити.
А коли ще з сіл везли зерно, навколо пил піднявся, все в диму: і село, і поле, і місяць уночі. Один із глузду з'їхав: горимо, небо горить, земля горить! Кричить! Ні, небо не горіло, це життя горіло ... Пішов селами суцільний мор. Спершу діти, старі, потім середній вік...»
Ми ж мусимо пам'ятати кожного, кого заморили голодною смертю на українських чорноземах. Бо якщо забудемо про це, то перестанемо бути нацією, станемо погноєм для чужинців. Ось чому нашим гаслом має залишатися святе: "Якщо забуду тебе, Єрусалиме, хай всохне правиця моя..."


неділю, 20 листопада 2016 р.

Знімки з Майдану, зроблені з різницею  у рік

До дня Гідності та Свободи


Щороку, 21 листопада в знак того, що цього дня розпочалися дві революції: Помаранчева революція (2004 року) та Революція Гідності (2013 року), відзначається День Гідності та Свободи (Указ Президента України Петра Порошенко від 13 листопада 2014 року №872/2014). 

Гортаючи історичний календар до дня гідності і свободи, натрапила на згадку про трагічні й сумні події, що відбулися значно раніше в цей день 95 років тому. 21 листопада 1921 року біля села Базар на Житомирщині більшовики розстріляли 359 вояків Армії УНР. Так скінчився Другий зимовий похід армії УНР , який підвів риску під майже п’ятирічною боротьбою за відновлену українську державність. Здавалося, що омріяної волі для України годі чекати. Але саме 21 листопада українці знову і знову піднімалися боронити свободу і гідність. Спочатку це відбулося 2004 року під час так званої «карнавальної» Помаранчевої революції . Десять років потому події розгорнулися криваво й страшно під час Революції Гідності. Багато дослідників саме цю революцію вважають початком боротьби за справжню незалежність України. Хоча історія твориться на наших з вами очах, маючи багато варіантів подальшого розвитку, пригадаймо, як це було… 

суботу, 5 листопада 2016 р.


ДО 40-РІЧЧЯ ІЗ ДНЯ ЗАСНУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ГЕЛЬСІНСЬКОЇ ГРУПИ

“Кожна людина має право на свободу переконань і на вільне їх виявлення; це право включає свободу безперешкодно дотримуватися своїх переконань та свободу шукати, одержувати і поширювати інформацію та ідеї будь-якими засобами і незалежно від державних кордонів”.
Загальна Декларація прав людини ООН, ст. 19
Сорок років тому, а саме 9 листопада 1976 року, за ініціативи письменника й філософа Миколи Руденка, генерала радянської армії Петра Григоренка, хіміка Оксани Мешко, письменника-фантаста Олеся Бердника, юриста Левка Лук’яненка був започаткований український гельсінський правозахисний рух.1 серпня 1975 року в місті Гельсінкі 32 країни Європи, США, Канада та СРСР підписали Прикінцевий акт Наради з безпеки та співробітництва у Європі. Таким чином Радянський Союз зобов’язався дотримуватися гуманітарної частини Прикінцевого акта або ж Гельсінських угод, зокрема, прав людини в межах Загальної декларації прав людини ООН від 10 грудня 1948 року. Українська громадська група сприяння виконанню Гельсінських угод (Українська гельсінська група) – це перша легальна правозахисна організація в Українській Радянській Соціалістичній Республіці, яка заклала ненасильницьку, легальну і правову основу для здобуття українцями незалежності, демократії та поваги до прав людини.
З того часу рух пройшов нелегкий шлях, на якому траплялися арешти, позасудові репресії, громадський тиск та інші відчайдушні спроби тоталітарної машини на чолі з ЦК КПРС задушити процес демократизації. На спільному рахунку УГГ – понад 550 років неволі. Група розплатилась п'ятьма життями: Михайло Мельник наклав на себе руки напередодні неминучого арешту 9 березня 1979 року. Чотири в'язні табору особливого режиму ВС-389/36 (селище Кучино Чусовського району Пермської області) загинули у неволі: Олекса Тихий - 5 травня 1984, Юрій Литвин - 4 вересня 1984, Валерій Марченко - 7 жовтня 1984 і Василь Стус - 4 вересня 1985.
Але попри шалений тиск, УГГ не саморозпустилася, як це зробила Московська група: з неволі виходили її документи. Закордонне представництво УГГ видавало щомісячний бюлетень „Вісник репресій в Україні”, діяв вашингтонський Комітет гельсінських гарантій для України, Українське видавництво “Смолоскип” ім. В. Симоненка видавало документи групи українською й англійською мовами, вся Україна припадала вухом до сигналу “Радіо Свобода”.
Сила і моральна перевага українських правозахисників над тоталітарним режимом полягали в тому, що репресії їх не зламали, вони не перейшли в підпілля, а відкрито продовжували вести боротьбу з тоталітаризмом, підписуючи документи своїми іменами. Вели відкриту боротьбу та апелювали до радянського закону і міжнародних правових документів.

пʼятницю, 28 жовтня 2016 р.


До 72-ї річниці вигнання нацистських окупантів з України

28 жовтня відзначається як день остаточного визволення території України від нацистських загарбників. Хоча саме ця дата не є коректною.
Спочатку в СРСР склалася традиція відзначати цю подію 8 жовтня, оскільки саме цього дня в 1944 році радянські війська вибили німців з території Радянської України в її тодішніх кордонах. Влітку 1945 року, згідно міждержавного договору, Чехословаччина передала Радянському Союзу Закарпаття, яке увійшло до складу УРСР. Зважаючи на це, згодом вирішили перенести день пам’ятних урочистостей на дату, коли німецькі війська залишили останні населені пункти сучасної Закарпатської області. Але 28 жовтня 1944 року радянські війська лише розпочали бої за місто Чоп. Остаточно вибили противника із Закарпаття лише 25-26 листопада того ж року.
Детальніше:


пʼятницю, 14 жовтня 2016 р.

День захисника України


14 жовтня відзначається як День захисника України. Цей день для України був наповнений символами з давніх часів. Свято Покрови шанували на Запорізькій Січі. Козаки 14 жовтня проводили раду, вибирали кошових отаманів і гетьманів. Крім того, цей день вважається символічною датою створення Української повстанської армії, нагадують в Інституті національної пам’яті. Саме тому ця дата символізує єдність різних генерацій захисників України. А з 2014-го згідно з Указом президента Петра Порошенка це День захисника України. 

Детальніше:
Г.Пташенчук. Почему Украина празднует День Защитника 14 октября
А.Швидко. Це свято полите нашою кров’ю – ветеран бойових дій
До дня захисника України
Останні самураї УПА

середу, 12 жовтня 2016 р.



Європейський тиждень місцевої демократії

З політичної ініціативи Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи та Європейського комітету місцевої та регіональної демократії щорічно відбувається Європейський тиждень місцевої демократії в 47 країнах- членах Ради Європи. Перший «Європейський тиждень місцевої демократії» в Україні було проведено 15-22 жовтня 2007 року.
Проведення заходу призначено на тиждень, що включає 15 жовтня – дату підписання Європейської хартії місцевого самоврядування у 1985 році. За допомогою цього правового інструменту держави-члени Ради Європи, які підписали Хартію, зобов'язуються втілювати принципи місцевого самоврядування в своєму національному законодавстві.
Основними цілями проведення «Європейського тижня місцевої демократії» є:
  • підвищення рівня обізнаності громадян Європи стосовно діяльності місцевих органів виконавчої влади та можливості брати участь у прийнятті рішень на місцевому рівні;
  • заохочення членів муніципальних рад та державних службовців до участі у демократичному процесі на місцевому рівні з метою запровадження стандартів публічної етики як основи відносин з громадянами;
  • розвиток місцевої демократії як компоненту становлення демократичної Європи та інформування громадськості про роль Ради Європи у цьому процесі.
Про ЄТМД  в 2016 році детальніше
Презентація про ЄТМД




суботу, 24 вересня 2016 р.

Пам'яті трагедії Бабиного Яру та "бабиних ярів" України.


Пам`ятник розстріляним в Бабиному Яру  дітям
А день осенний прозрачен,
медлителен, вечен.
Толпы текут – темные на свету.
Тихо дрожат тополей последние свечи,
И в воздухе: 
- Где  мы? Куда нас ведут?
- Куда нас ведут? Куда нас ведут 
- Куда? – вопрошают глаза
в последней мольбе.
И процессия длинная и безысходная
Идет на похороны к себе…
Л. Озеров
Україна і світ вшановують жертв злочину, що забрав понад 100 тисяч життів. Цього тижня розпочалися, а наступного продовжаться пам'ятні заходи.
Братською могилою і символом Голокосту в Україні став Бабин Яр. З вересня 1941 року до кінця вересня 1943-го він був місцем регулярних розстрілів і захоронень, які проводили органи нацистської поліції безпеки та айзантцгрупи СД разом із військовою та цивільною владою Києва. Жертвами нацистів стали євреї, роми, українські націоналісти, радянські військовополонені, пацієнти київської психіатричної лікарні та інші національні чи соціальні групи, яких окупанти вважали ворогами або ж "просто зайвими". Бабин Яр – це некрополь для більше ніж 100 000 цивільних громадян та військовополонених.
Детальніша історична довідка про трагедію Бабиного Яру
Програма заходів до 75-х роковин трагедії Бабиного Яру за участі Українського інституту національної пам'яті

Медіа та відео посилання за темою:

середу, 31 серпня 2016 р.

25 років незалежності України



        24 серпня 1991 року прийнято Акт проголошення незалежності України, що був схвалений всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 року. Хоча 24 серпня 1991 року стало початком відліку історії сучасної Української державності, історики сходяться у висновках, що того дня насправді відбулося відновлення державної незалежності України.      
       Уперше в ХХ столітті незалежність України була проголошена 22 січня 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради.Через рік – 22 січня 1919 року – відбулася не менш вагома подія – об’єднання Української Народної Республіки (УНР) і Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) в одну державу. Об’єднання УНР і ЗУНР продемонструвало можливість цивілізованого демократичного збирання територій в єдину суверенну державу.Через низку зовнішніх (війна на кілька фронтів) та внутрішніх (неготовність політичної еліти) причин ця державність була нетривалою...

Детальніше:Український інститут національної пам`яті. Методичні рекомендації до відзначення пам’ятних дат у рамках Року Державності України

понеділок, 30 травня 2016 р.

До 20-ї річниці Конституції України

У 2016 році наша держава святкує 20-у річницю Конституції.
   Інститут модернізації змісту освіти з метою формування високого рівня правової свідомості та правової культури, виховання поважного ставлення до Основного Закону України рекомендує залучити дітей та учнівську молодь до відзначення 20-ої річниці Конституції України. Про це йдеться у листі «Про відзначення в 2016 році 20-ї річниці Конституції України» від 24.05.2016 № 2.1/10-1054. Зокрема, рекомендовано залучити дітей до участі у регіональних урочистих заходах із відзначення річниці Конституції України. Разом з тим у дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних та дитячих оздоровчих закладах провести комплекс інформаційно-просвітницьких заходів, спрямованих на донесення інформації про історію конституціоналізму в Україні, основні напрями удосконалення Конституції України, напрацювання у сфері конституційної реформи; активізацію діяльності з правового виховання дітей та учнівської молоді; популяризацію державних символів України.
Джерело: http://www.pedrada.com.ua/news/3732-qqn-16-m5-30-05-2016-vdznachennya-20-o-rchnits-konstituts-ukrani-u-navchalnih-zakladah

Цікаві матеріали: