Графічне свідчення учасника повстання Юрія Ференчука. "Кров Кенгіра". Картон, олійні фарби, 1993 |
Останній із сорока двох днів Кенгіра
26 червня 1954 року в Кенгірському спецтаборі ГУЛАГу відбулося остаточне придушення найбільшого повстання в'язнів радянських концтаборів.
Одними з організаторів і керівників повстання були члени Організації українських націоналістів та Української Повстанської армії.
У повстанні брало участь близько 10 тисяч ув'язнених. Воно тривало 42 дні. Вранці 26 червня 1954 року радянська влада кинула проти повстанців армію і танки. О 4 годині ранку в зону було введено 1 600 солдат із 98 собаками, 3 пожежні машини та 5 танків Т-34.
Сотні українських жінок у святкових вишиванках встали перед танками і взялись за руки. Танки не зупинилися.
Семен Рак разом із своєю коханою взялися за руки і кинулися під танк. Литовець Альфонсас Урбанас опинився у протилежній ситуації: він на все своє життя запам’ятав, як його відштовхнула від танка дівчина-українка у вишитій сорочці. Врятувала ціною свого життя. Повстання було придушене, загинуло близько 700 повстанців.
Докладніше: