85-ті роковини Голодомору

85-ті роковини Голодомору

Хоч би скибочку світла

В цю голодну пітьму

Запиваючи вітром

Прісний присмак жалю

Загортаючи мрії

У сувій забуття

Відірвавши надії

Від життя на шмаття

На краєчок бажання 

Крихту щастя б зронити

І краплину любові 

У думки націдити

Як летіти за ними

Й досягнути таки

Лиш би долі смачними

Здались ці дрібки

НАЗАР САВКО

Цьогоріч – 85-ті роковини Голодомору. Україна і світ вшановують пам’ять мільйонів жертв Великого Голоду 1932-1933 років.

Більше

ДО ДНЯ ГІДНОСТІ ТА СВОБОДИ П'ЯТЬ РОКІВ ЄВРОМАЙДАНУ

ДО ДНЯ ГІДНОСТІ ТА СВОБОДИ

П'ЯТЬ РОКІВ

ЄВРОМАЙДАНУ

Існує банальна думка, що оцінити значення певних фактів в історії можна лише із плином часу. коли вже не так болить, коли вщухають емоції. Цього дня минає п'ять років від початку події, яка змінила Україну, а саме - Євромайдану. На сторінках блогу вже пригадувала про початок обидвох революцій (2003-2004 та 2013-2014 років) та найтрагічніші сторінки останньої. Сьогодні намагалася зібрати найцікавіші рефлексії про дні, які всіх нас змінили.

Докладніше
символи Майдану за версією ілюстратра АНАСТАСІЯ БАБАШ

ДО 100- РІЧЧЯ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ Створення Української Академії Наук

Монети у 5 та 20 гривень, випущені
 Національним банком України
 до 100-річчя НАН України.
Реверси та аверси. Зображення з сайту nas.gov.ua

ДО 100- РІЧЧЯ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

Створення Української Академії Наук

З травня 1918 року з ініціативи міністра освіти Української Держави Миколи Василенка була створена комісія із заснування Української академії наук. До листопада ця комісія розробила план організації Академії.​14 листопада 1918-го гетьман Павло Скоропадський  затвердив Закон про заснування Української академії наук і призначив перших 12 дійсних членів Академії. Було створено три відділи: історико-філологічний, фізико-математичний, соціальних наук, і по 4 академіки у кожному з відділів. На своє перше засідання - Спільне зібрання - новопризначені академіки УАН зібрались 27 листопада 1918 року. Присутні академіки одноголосно обрали президентом УАН професора Володимира Вернадського, а неодмінним секретарем — Агатангела Кримського. Дослідниця історії створення УАН Оксана Юркова зазначає: "Того ж 27 листопада 1918 року Миколу Кащенка обрали головою Другого (Фізично-Математичного), а Михайла Туган-Барановського - головою Третього (Соціальних наук) відділу. 8 грудня 1918 року головою Першого (Історично-філологічного) відділу обрали Дмитра Багалія."

Докладніше

До 100-річчя Української революції 

Проголошення ЗУНР

13 листопада 1918 року УНРада проголосила у Львові утворення Західно-Української Народної Республіки. Було затверджено конституційні основи новоствореної держави – «Тимчасовий основний закон про державну самостій-ність українських земель колишньої Австро-Угорської монархії». Цей закон був надзвичайно важливим для ЗУНР, оскільки виконував роль «малої конституції» ново-створеної держави. Саме у цьому законі вперше була офіційно вжита назва Західноукраїнська Народна Республіка. У попередніх документах, зокрема у прийнятій

«Тимчасовий основний закон про
державну самостійність українських
земель колишньої Австро-Угорської монархії»

19 жовтня 1918 року Прокламації Української Національної Ради використовували терміни «українська область», «українська територія», «українськанаціональна територія».До складу ЗУНР увійшли етнічні украинські землі Галичини, Буковини та Закарпатья з населенням близько шести мильйонів осіб . Президентом ЗУНР обрали Євгена Петрушевича. Тимчасовий Основний закон ЗУНР був з часом доповнений цілим рядом законів: про організацію війська (13 листопада 1918 р.), тимчасову адміністрацію (15 листопада 1918 р.), тимчасову організацію судівництва (16 листопада і 21 листопада 1918 р.), державну мову (1 січня 1919 р.), шкільництво (13 лютого 1919 р.), громадянство (8 квітня 1919 р.), земельну реформу (14 квітня 1919 р.).

Площа Ринок, Львів, листопад 1918 року

Є.Петрушевич

Британська карикатура на учасників  Першої світової "Kill that eagle"

До 100- річчя закінчення Першої світової війни

Компьєнське перимир'я

Об 11-й годині 11 листопада 1918 року у Франції – в одинадцять годин одинадцятого дня місяця – замовкли рушниці Першої світової війни. Після більш ніж чотирьох років жорстокої війни та понад 16 мільйонів смертей військових та цивільних, почали діяти умови загального перемир’я. Війна змінила мапи, представила жахливі методи ведення війни та змінила геополітичний баланс сил, покінчивши з імперіями та створивши на цих територіях низку незалежних держав у Європі.
Докладніше

Лідери "Листопадового Зриву": 

Дмитро Вітовський – очолив військовий переворот 

1 листопада 1918-го. Менш ніж за тиждень

 був затверджений державним секретарем військових

 справ ЗУНР. Та Кость Левицький – керівник

 Української Національної Ради

 та Державного Секретаріату ЗУНР

ДО СТОРІЧЧЯ УКРАНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

Листопадовий Зрив(чин)

Восени 1918 року добігає кінця Перша світова війна, разом із нею доживають останні дні імперії. Проголошують незалежність Чехословаччина, Угорщина, Польща, балканські країни, УНР.  На територію Західної України претендували одночасно дві нації — українці та поляки. Поляки бачили її “Малопольщею Всходнєй” (Східною Малопольщею) у складі Польщі, українці планували приєднання до “Великої України”, яка на той час набирала політичної оболонки.У ніч на 1 листопада 1918 р. частини легіону українських січових стрільців на чолі зі сотником Д.Вітовським зайняли у Львові всі урядові установи та стратегічні пункти. Австрійський намісник, перелякавшись, передав усі владні адміністративні повноваження заступнику, а той, у свою чергу, – Українській Національній Раді. Як зазначає дослідник І.Гоменюк в статті "Війна за місто Лева": "Ключову роль в цьому відіграли радикально налаштовані молоді фронтові офіцери, чиїм речником виступав сотник УСС Дмитро Вітовський. Саме керований ним штаб зумів спочатку переконати місцевих українських політиків таки випередити поляків, які планували взяти тут владу від австрійців 2-3 листопада. А потім Вітовський з однодумцями оперативно, при мінімальних силах розробили та реалізували план з взяття під контроль Львова".

Значення цієї події влучно охаоактеризував В.Дорошенко: "...без 1-го листопада 1918 р. не було б і 22 січня 1919 р"(Акта Злуки).

Докладніше