Лідери "Листопадового Зриву": 

Дмитро Вітовський – очолив військовий переворот 

1 листопада 1918-го. Менш ніж за тиждень

 був затверджений державним секретарем військових

 справ ЗУНР. Та Кость Левицький – керівник

 Української Національної Ради

 та Державного Секретаріату ЗУНР

ДО СТОРІЧЧЯ УКРАНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

Листопадовий Зрив(чин)

Восени 1918 року добігає кінця Перша світова війна, разом із нею доживають останні дні імперії. Проголошують незалежність Чехословаччина, Угорщина, Польща, балканські країни, УНР.  На територію Західної України претендували одночасно дві нації — українці та поляки. Поляки бачили її “Малопольщею Всходнєй” (Східною Малопольщею) у складі Польщі, українці планували приєднання до “Великої України”, яка на той час набирала політичної оболонки.У ніч на 1 листопада 1918 р. частини легіону українських січових стрільців на чолі зі сотником Д.Вітовським зайняли у Львові всі урядові установи та стратегічні пункти. Австрійський намісник, перелякавшись, передав усі владні адміністративні повноваження заступнику, а той, у свою чергу, – Українській Національній Раді. Як зазначає дослідник І.Гоменюк в статті "Війна за місто Лева": "Ключову роль в цьому відіграли радикально налаштовані молоді фронтові офіцери, чиїм речником виступав сотник УСС Дмитро Вітовський. Саме керований ним штаб зумів спочатку переконати місцевих українських політиків таки випередити поляків, які планували взяти тут владу від австрійців 2-3 листопада. А потім Вітовський з однодумцями оперативно, при мінімальних силах розробили та реалізували план з взяття під контроль Львова".

Значення цієї події влучно охаоактеризував В.Дорошенко: "...без 1-го листопада 1918 р. не було б і 22 січня 1919 р"(Акта Злуки).

Докладніше