Перший Зимовий похід

Поштова картка "Новітні Самураї"
художника Дмитра Потороки

До 100-річчя Української революції

Перший Зимовий похід

6 грудня в історії України дата особлива, адже саме цього дня відбулась низка знакових для України подій.У 1240-му на початку грудня захисники Києва боронили місто від Золотої Орди. У 1991-му саме 6 грудня було започатковано процес розбудови Збройних сил України. Була і третя знакова подія: 6 грудня 1919-го розпочався Перший зимовий похід - одна з найуспішніших операцій українського війська часів Української революції 1917-1921 років. .

Після важких поразок у 1919 році в зіткненнях з російськими більшовиками і білогвардійцями, а також викошена епідемією тифу, Армія УНР разом з Головним Отаманом Симоном Петлюрою відійшла на західні землі в тодішню Волинську губернію УНР, де у Новоград-Волинському повіті опинилась у «трикутнику смерті»: між більшовиками з північного сходу, поляками з північного заходу і білогвардійцями з півдня. Після довгих дискусій і суперечок на військовій нараді було прийнято одноголосне рішення ліквідувати фронт, а боєздатні частини відправити у рейд по тилах противника з метою зберегти дієздатний кістяк армії, організувати взаємодію з повстанськими загонами для спільної боротьби, завдати окупанту втрат і знищити де це можливо його окупаційний апарат й інфраструктуру. Похід тривав рівно п’ять місяців — з 6 грудня 1919 по 6 травня 1920 років  і отримав назву Першого Зимового . Як зазначає УІНП, це був "партизанський рейд Армії Української Народної Республіки під проводом Михайла Омеляновича-Павленка тилами Червоної та Добровольчої армій... що для населення мало неабияке значення. «Здивування росіян, що мостилися міцно засісти в повітах та губерніях на посадах різних губернаторів, ісправників, приставів тощо, можна порівняти хіба з тим, якби в наші часи, як уже мало хто вірить в чуда, з’явився б з-під землі мертвець і почав порядкувати в хаті. Та ще й як панувати! На своєму шляху Українська Армія буквально змітала все, що нагадувало російське панування. Мертвець воскрес і на «живих людей» напав жах, котрий неминуче гнав їх до якоїсь прірви, де вони мусили знайти собі смерть», - писав про похід один з його учасників, генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник.

Докладніше

До 30-річчя падіння Берлінського муру

Мітинг на площі Александерплац у Берліні

Прикордонники Східного Берліна та зруйнована
стіна

До 30-річчя падіння Берлінського муру

9 листопада 1989 року, виступаючи на прес-конференції, яка транслювалася у прямому ефірі, представник уряду НДР Гюнтер Шабовськи оголосив про рішення ради міністрів Німецької Демократичної Республіки щодо нових правил виїзду з країни, за якими з наступного дня громадяни НДР могли отримати візи для негайного відвідання Західного Берліна і ФРН.

Не дочікуючись призначеного терміну, сотні тисяч східних німців у ніч із 9 на 10 листопада ринулися через Берлінську стіну, і прикордонники були змушені відкрити вільний прохід зі Східної в Західну частину Берлін. Листопадові мирні виступи під гаслами «Ми – народ!» закінчилися падінням Берлінського муру, який 28 років поспіль розділяв столицю Німеччини.

У НДР Берлінську стіну офіційно іменували Антифашистським оборонним валом, у ФРН — Ганебною стіною.В історію ж вона увійшла як найбільш матеріальне втілення «залізної завіси»: Західний і Східний Берлін, а з ними і два світи, розмежували більше 155 км бетонних і металевих загороджень, додатково оснащених на більшості ділянок «смугою смерті». Земляні рови, колючий дріт, сигнальна огорожа під електричною напругою, смуги з гострих шипів і контрольно-слідові піщані ділянки, сторожові вишки і конвой, готовий відкрити вогонь на ураження — все це було покликане утримати жителів НДР від спроб втечі до ФРН.

Стрибок до свободи - Конрад Шуман тікає зі Східного 
Берліна в Західний / Фото: Peter Leibing

Східний Берлін, 12 листопада 1989 року. Фото: Reuters

Докладніше
Загалом 30 років тому в країнах Варшавського договору відбулися революції, які призвели до краху комуністичного режиму в Європі і стали провісником розпаду СРСР.
Компанія Ютуб цього року взяла участь у створенні віртуального проєкту, в рамках якого будь-який власник спеціальних окулярів зможе стати учасником історичних подій, пов'язаних з падінням Берлінского муру.

До ЄТМД

“Local democracy: building trust”, або "Місцева демократія: побудова довіри"

Спільне проектування місцевої демократії разом з громадянами та практикуючи відкриту владу.

Саме таким чином цьогоріч в Страсбурзі на засіданні Бюро Конгресу місцевих та регіональних влад було визначено нову тему (на 2019-2020 роки) для Європейського тижня місцевої демократії. "Наше суспільство сьогодні стикається з демократичною та інституційною кризою, що призводить до зростаючої втрати довіри громадськості до демократичних інститутів та політиків, оскільки багато громадян не відчувають, що вони належним чином представлені та не захищені"- зазначається в зверненні на офіційному сайті ЄТМД. 
Цього року ЄМТД припадає на тиждень з 14 по 20 жовтня. На уроках з інтегрованого курсу "Громадянська освіта" учні 10-х класів обговорили проблеми розвитку місцевої демократії в Україні, а також спробували зіграти в пізнавальну гру про загальні європейські цінності.
Про історію виникнення заходу
Пізнавальна гра, яку створено  англійською., німецькою. та французькою мовою для навчання дітей загальним європейським цінностям
Відеокліп до 10- річниці ЄТМД

До дня захисника України

До дня захисника України

3 2014 року у свято  Покрови -14 жовтня-  Україна на державному рівні вшановує своїх захисників. Щорічне державне свято встановлено Указом Президента України “Про День захисника України” (від 14 жовтня 2014 року) № 806 на відзначення мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу.

УІНП публікує методичні матеріали, які пояснюють, чому саме цей день став днем вшанування захисників, яке історичне підгрунтя в нього. 

Докладніше

До 80- річчя "визвольного походу" Червоної Армії

Львів'яни зустрічають радянське військо.
Версеень 1939 року.

"Золотий" 
або коричнево- червоний вересень

До 80- річчя "визвольного походу" Червоної Армії

    

Львів'яни шукають серед розстріляних
своїх рідних у подвір'ї в'язниці № 1. м.Львів,
3 липня 1941 р. Архів ЦДВР

     Події  вересня 1939 року у радянський час увійшли під пропагандистською назвою «золотий вересень». 23 серпня 1939 року у Москві був підписаний «Пакт Молотова-Ріббентропа», згідно з яким Радянський Союз і Німеччина узгодили лінію поділу Центрально-Східної Європи. 1 вересня 1939 року німецька армія ввійшла у Польщу з півночі, заходу і півдня, а 17 вересня 1939 року Червона армія наступила зі сходу. Радянська пропаганда подавала свій наступ, як акцію «визволення» населення Західної України і Західної Білорусі. Фактично ж СРСР окупував Східну Польщу з українським та білоруським населенням. Кремль обіграв це як звільнення, прийняв під своє крило захоплені землі, а потім «подарував» їх Києву і Мінську.

      Офіційну мотивацію цього кроку містила нота наркомату закордонних справ Радянського Союзу: «Полишена сама на себе і залишена без керівництва, Польща перетворилася на зручне поле для всіляких випадковостей і несподіванок, які можуть створити загрозу для СРСР. Тому, будучи досі нейтральним, совєтський уряд не може більше нейтрально ставитися до цих фактів. Радянський уряд не може також байдуже ставитися до того, щоб єдинокровні українці і білоруси, які проживають на території Польщі, кинуті напризволяще, залишилися беззахисними. З огляду на таку обстановку радянський уряд віддав розпорядження Головному командуванню Червоної Армії дати наказ військам перейти кордон і взяти під свій захист життя і майно населення Західної України і Західної Білорусі».

Докладніше

Сюргюн

Сюргюн

До 75-роковин депортації кримсько-татарського народу

18 травня в Україні та світі згадують про жертв депортації кримськотатарського народу з Криму у 1944 році. У цей день з півострова відіслали перший ешелон кримських татар. Всього були депортовані близько 200 тисяч чоловік. Кримські татари називають ці страшні дні – "Сюргюн", що перекладається, як "висланий", "вигнанець".

Логотип пам'ятних подій до 75-ї річниці
депортації кримських татар

Крим.Реалії декілька років поспіль  публікують унікальні свідчення депортації кримськотатарського народу. Згадує Ешреф Нафєєв: "Нас ‒ голодних, обдертих, босих дітей, жінок, людей похилого віку ‒ хворих і змучених довгою дорогою, висадили на розпеченій і залитій чи то смолою, чи то мазутом платформі. Спека, босі ноги горять, діти, бабусі плачуть, жінки голосять. О Аллах, ця картина досі перед очима. Хто не бачив, хто не пережив цього жаху, мене мало зрозуміє, тому що словами передати це неможливо..."

"Мама думала, що нас везуть на розстріл"- ще одні спогади, які публікує Історична правда.Уявіть себе на їх місці. У ваш дім на світанку вриваються озброєні люди, солдати. Дають 15 хвилин на збори. Відвозять на найближчу станцію. І додому ви зможете повернутися лише через 50 років(Сюргюн впродовж півстоліття).
Усі ці історії написані немові "під копірку": розбудили на світанку, зібрали на площі, галявині чи цвинтарі, люди думали, що їх будуть розстрілювати як євреїв. Та замість розстрілу киримли вивезли до залізничних станцій і за два тижня дороги у нелюдських умовах вивантижали у Середній Азії.
Берія звітував Сталіну, що загалом було депортовано 183 155 осіб. Більшість з них це були жінки та діти.
  В рамках просвітницького проекту Українського інституту національної пам’яті  “Війна і міф: невідома Друга світова” (2016) Сергій Громенко розвінчує 3 радянських міфи про кримських татар, спираючись на тривалі дослідження й опрацювання розсекречених архівних матеріалів.

До 80-річчя створення Карпатської України

                                          Колаж Євгена Брижа

   
До 80-річчя створення Карпатської
України

 

Інфографіка від УІНП

" ...Край залишиться вже назавжди УКРАЇНСЬКИЙ, бо нема такої сили, яка могла б знищити душу, сильну волю нашого українського народу.

з відозви Сойму Карпатської України

   15 березня 1939 року була створена незалежна Карпатська Україна. Короткочасне існування цієї держави стало символом національних прагнень українців напередодні глобального світового конфлікту. Йосиф Сталін у березні 1939-го сказав про Карпатську Україну: "букашка, которая хочет присоединить к себе слона".
     Боротьба карпатських січовиків проти угорської агресії була першим випадком збройного опору гітлерівським планам з перекроювання кордонів у Європі напередодні Другої світової війни. Український інститут національної пам’яті спільно з Українським кризовим медіа-центром ще в 2016 році підготував інфографіку про Срібну Землю – така поетична назва закріпилася за Карпатською Україною. До цьогорічної ювілейної дати Український інститут національної пам’яті презентував відеоролик, який дає відчути символізм тих подій і його зв’язок із сьогоденням.

      Карпатська Україна прийняла в якості державного жовто-блакитний український прапор, а герб поєднував тризуб, синьо-золоті смуги і традиційного закарпатського ведмедя на срібному фоні. Гімн - "Ще не вмерла Україна", державна мова - українська. 

Докладніше

ДО СТОРІЧЧЯ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ АКТ ЗЛУКИ

ДО СТОРІЧЧЯ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ 

АКТ ЗЛУКИ

  Сто років тому – 22 січня 1919 року – було проголошено Акт Злуки. Це була одна з найвизначніших подій доби Української революції 1917–1921 років. Як слушно  зазначно  в інформаційних матеріалах УІНП: "Проголошення Соборності УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року - історичний акт об’єднання українських земель в одній державі. Подія основоположна для українського державотворення. Акт Злуки 22 січня 1919 року увінчав столітні прагнення українців, розділених і поневолених Російською та Австро-Угорською імперіями, жити в єдиній незалежній  державі."

Особисто мене вразила з цього приводу публікація Юрія Юзича "В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки" в УП. Автор порівнює події сторічної давнини з тайфуном: "У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв." Авторові вдалося , на мій погляд, дуже влучно передати атмосферутого буремного часу, дихання епохи , спираючись на широку джерельну базу.

Події були присвячені відеоролики  «Разом з власної волі з 1919 року» від УІНП та "Соборність. Виклик довжиною в століття" від Радіо Свобода .

Цікавими і пізнавальними є спогади очевидця події Лонгина Цегельського, Державного секретаря закордонних справ ЗУНР .

Докладніше
Вікторина до Дня Соборності
Матеріали попередніх років з цієї теми