Л. Перфецький. Піднесення українського
прапора 29 квітня 1918 року(малюнок
ветерана армії УНР

День Українського Чорного моря та Державного флоту.

29 квітня 1918 року в Севастополі над кораблями Чорноморського флоту було піднято українські прапори. З 1919 року цей день відзначається як День Українського Чорного моря та Державного флоту.

В цей день у 1918 над 70 бойовими кораблями, фортецями, 5 плавбазами, транспортною флотилією і 2-ма авіабригадами – учасниками 1-ї Світової війни замайоріли небесно-сонячні прапори ! Поміж яких були легендарні (деякі назви кораблів в ті часи було змінено) дредноут-лінкор - «Воля», крейсери «Іван Мазепа», «Очаків», панцерник «Борець за свободу», лінкори «Г.Побідоносець», «Кат.Велика», гідрокрейсер «Імператор Траян», есмінці «Україна», «Керч», «Каліакрія», «Гайдамак», „Завідний“, «Фідонісі», «Пронзітєльний», «Дєрзкій», «Поспєшний», «Бєспокойний», «Гаджибєй», «Пилкій», «Громкій», міноносці «Жаркій», «Жівой», «Смєтлівий», «Стрємітєльний», ще 6 броненосців та 17 підводних човнів.

За тиждень перед цим, 22 квітня 1918 р., на виконання законів від 2, 4, 14 січня та 13 березня про флот УНР, Наказом командування Чорноморського Флоту було оголошено: «…Всі судна, портове майно, які знаходяться у портах Криму, є власністю Української Народної Республіки. А тому наказ скрізь, де треба, підняти українські прапори ».

Влітку 1918 року флот Української Держави вже складався з трьох бригад лінійних кораблів, бригади крейсерів, трьох бригад гідрокрейсерів, дивізії міноносців та бригади підводних човнів ...

Не зважаючи на подальший розвиток подій, день 29 квітня зафіксував появу на міжнародній арені українського чорноморського Флоту новонародженої Української Держави, став справжнім тріумфом національної волі, славетною сторінкою ВМС України, на довгі роки ставши святом Українського Державного Флоту.

Відео до 100-річчя підняття українських прапорів на Чорноморському флоті від Журавель Юрій Zhuravel Yuriy  та творчої спільноті "Добродій" 

Докладніше

До 70- річчя операції "Вісла"

Людина, яку позбавили коренів, стає світовим вигнанцем

Гасло фундації "Живі долі", яка

збирає свідчення про операцію "Вісла"

28 квітня минає під знаком пам`яті жертв  депортації українців, яких польська комуністична влада примусово переселяла  в 1947 році із Закерзоння (південо- східна Польща) вглиб  польської держави.  Ця акція, що  завершила тридцятирічний період українсько- польського протистояння в регіоні, й отримала назву "Вісла". На жаль,  про одну з найбільших трагедій українців минулого століття знають і пам’ятають мало. В той час, як операція "Вісла" стала інструментом етнічної чистки: українців примусово переселяли, позбавляючи права власності на колишні господарства і майно. Лише за три місяці (квітень–липень) 1947 року було силоміць переселено понад 140 тисяч українців. Вони в цей період зазнавали насильства, їх арештовували та розстрілювали. Загалом у період 1944–1951 років комуністичним режимом СРСР та її сателітом Польською Народною Республікою було переселено або депортовано понад 700 тисяч українців.

Детальніше
Спецпроект ТСН.ua спільно з Українським інститутом пам'яті: "Операція "Вісла".Етнічна чистка українців" 

Будівля купецького зібрання(Національної філармонії)

До 100-річчя Української революції: Всеукраїнський національний конгрес (квітень 1917 року)

Із метою легітимізувати діяльність Центральної Ради, за ініціативою її керівництва був скликаний представницький з’їзд представників українських організацій – Всеукраїнський національний конгрес. В його роботі взяли участь близько 900 делегатів із правом голосу, а також близько 600 делегатів із дорадчим голосом та гостей. До Києва приїхали представники не лише з усіх українських губерній, але й від українських організацій з Кубані, Бессарабії, Криму, Петрограда, Москви. Фактично, заявку на участь у конгресі з правом дорадчого голосу міг самотужки подати кожен «організований українець» за власною ініціативою.

Зібрання відбулося 6 (19) – 8 (21) квітня 1917 року в будівлі купецького зібрання – тепер це Національна філармонія.

Конгрес зажадав створення української національно-територіальної автономії, затвердив склад Центральної Ради, делегувавши туди 115 депутатів, а також обрав її керівництво – голову і двох заступників. Як потім згадував голова Центральної Ради Михайло Грушевський, метою проведення Конгресу було показати Тимчасовому уряду і всьому російському громадянству серйозність українських домагань.

Конгрес засвідчив прагнення лідерів Центральної Ради забезпечити легітимність керівного органу українського руху, став першим реальним кроком до створення української держави. Він відіграв важливу роль у справі піднесення авторитету Центральної Ради, перетворення її у верховний орган, центр українського політичного життя та національного визвольного руху, що виходив на якісно нові рубежі. За висловом Володимира Винниченка, після Конгресу Українська Центральна Рада стала «дійсно представницьким, законним (за законами революційного часу) органом усієї української демократії»

Докладніше:

1. Дмитро Шурхало. Як Михайло Грушевський довів «серйозність українських домагань» //Стаття на "Радіо Свобода"

2. СТОРІЧЧЯ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО КОНГРЕСУ// матеріали Інституту національної пам'яті

3. 50 НАЙВИЗНАЧНІШИХ ПОДІЙ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ 1917–1921// Прект "Радіо Сврбода"

Вітаємо з перемогою!

12 квітня 2017 року відбувся п'ятий міський турнір юних істориків. В ньому приймала участь команда ЕБЛ "Кліо". В запеклій боротьбі нашій п'ятірці істориків (учні 11-А: Кузовов Дмитро, Яковлєва Вікторія та учні 10-А: Касай Анна, Лохматов Олександр, Яцко Роман) вдалося посісти перше місце та стати абсолютним переможцем турніру. 

Дискусія з суперниками із гімназії "Гармонія"

велася по двом актуальним питанням. Перше було присвячене лютневій революції в Російській імперії, сторічний ювілей якої відзначається 2017 року. (Події лютого 1917 року в Росії: народна революція чи змова політичних еліт?)

Інше питання є не менш гострим та злободневеим у зв'язку із сучасним станом українсько-польських відносин. Справа в тім, що в 2017 році відзначаються 70-ті роковини операції "Вісла", останньго акорду в післявоєнних виселенських операціях. Питання до розгляду команд звучала наступним чином: «Операція Вісла»: вияв державної політики чи акт національної помсти?

Інша пара учасників турніру, навчально-виховного комплексу №5 та загальноосвітньої школи №7, змагалися по темам: 

• Політика Української Центральної Ради у 1917-1918 рр.: спроба збудувати націонал-демократичну чи соціалістичну державу?
• Шестиденна війна 1967 року: агресія чи превентивна дія?

Проявивши неабияку волю до перемоги, справжній командний дух, вміння вести дискусію, ліцеїсти гідно посіли перше місце.

Матеріали, підготовлені учасниками до турніру, додаюються:

Операція "Вісла"

Лютнева революція
Фотоальбом V міського історичного турніру