В Україні сьогодні вшановують пам’ять жертв політичних репресій

За даними архіву СБУ тільки у 1937-38 роках (доба сталінського "Великого терору") в Україні заарештовано 267 тисяч 579 осіб, з них 122 тисячі розстріляно. Символом розправи тоталітарного режиму над тисячами українців став Биківнянський ліс. Селище на північно-східній околиці Києва під назвою Би­ківня — це символ антилюдяності, несправедливості, смерті. Саме тут у 1937—1941 роках здійснювалося масове поховання людей, репресованих і страчених органами НКВД у Києві. Биківня — це символ того, як важко правда про тяжке минуле пробивала собі шлях до світла (адже влада в УРСР надто довго замовчувала і відверто брехала про те, що сталося в Биківні насправді).Кількість похованих в Биківнянському лісі остаточно не встановлена, на думку істориків, вона може ставити від 20 до 100 тисяч осіб. На околиці Києва у Биківнянському лісі зокрема поховані письменники Михайль Семенко, Майк Йогансен, Вероніка Черняхівська, художники Михайло Бойчук, Микола Касперович, академіки Федір Козубовський, Петро Супруненко, митрополит УАПЦ Василь Липківський та десятки тисяч інших жертв «Великого терору».

"Биківнянський архіпелаг" розкинувся по всій Україні: усього виявлено 18 таких місць масових поховань жертв політичних репресій 1937–1941 рр. Зокрема, це місце, де згодом збудовано Центральний універмаг в Хмельницькому, парк культури і відпочинку у Вінниці, 9-й кілометр Запорізького шосе у Дніпропетровську, центральне міське кладовище в Сумах.

Більше читайте тут:

Биківня: матеріалізація історичної пам’яті. Юрій Шаповал// стаття в Дзеркалі тижня

У 1937-1953 РОКАХ БУЛО РОЗСТРІЛЯНО 275 ТИСЯЧ УКРАЇНЦІВ // ТСН вражає

Уникальный архив времен сталинского террора показали на выставке в Днепропетровской ОГА//стаття на сайті "Український світ"
Сайт Національний історико-меморіальний заповідник "Биківнянські могили"

Спільний Проект "Розстрільного календаря" разом із Коло побратимів

УНУТМА. ЗГАДАТИ ВСЕ, НІЧОГО НЕ ЗАБУТИ

УНУТМА. ЗГАДАТИ ВСЕ, НІЧОГО НЕ ЗАБУТИ

(до дня пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу)

Коли приходять незнайомці...

Вони приходять в твій дім,

Вони вбивають вас всіх і кажуть

"Ми не винні...не винні"

з пісні Джамали "1944"

Колишній військовослужбовець НКВС А. Веснін згадував: “Раннім ранком 18-го травня досягли в степу села Ойсул. Довкола нього виставили 6 ручних кулеметів”. О 4-й годині розпочали виселення. Ударами прикладів у двері та вікна будили людей. До оселі заходив офіцер зі солдатами. Він голосно оголошував: “Ім’ям Радянської влади за зраду Батьківщини ви виселяєтеся в інші райони Радянського Союзу”. Щоб зібратися давали 10–15 хв. Дозволяли брати з собою речей та харчів не більше як 10–15 кг. (Цими обмеженнями порушували постанову ДКО “Про кримських татар”, яка встановлювала ліміт багажу на сім’ю до 500 кг). Саме так під час спецоперації 18-20 травня 1944 року з Криму до Середньої Азії, Сибіру й Уралу депортували  кримських татар, за офіційними повідомленнями – 194 111 осіб. Iсторики, пов'язанi з кримськотатарським нацiональним рухом, наводять зовсiм iншi цифри - 423 тисячi виселених, з яких 195 тисяч чоловiк загинуло в дорозi та протягом перших пiвтора року життя у спецпоселеннях (це становить понад 46 вiдсоткiв всьго кримськотатарського населення).

Людей збирали за межами села й вантажівками відвозили на залізничну станцію, де вже стояли оточені військовиками потяги. Штовхаючи кольтами, їх заганяли в брудні вантажні вагони, вікна яких були обмотані колючим дротом. Всередині – двоярусні дерев’яні нари. Туалетів та води не було.Муслімова Мусфіре: “Ми думали, що нас усіх ведуть на розстріл, усі плачемо. В 10 метрах від нашої хати стояв кулемет і солдат сказав: «Якщо поворухнетеся – розстріляю». Нам не дали навіть одягнутися. Стоїмо в нижній білизні, встигли лише пальто накинути."

Докладніше

Когда мы вернемся домой всем народом,

Придется вам вспомнить, откуда мы родом,

Придется вам вспомнить, откуда вы сами

Незваными здесь объявились гостями...

(кримчани читають вірш Лілії Буджурової)

До 100-річчя Української революції: 
створення 1-го українського полку імені Богдана Хмельницького 

1 травня (18 квітня) 1917 року створено 1-й український полк імені Богдана Хмельницького, що поклало початок українізації військових частин російської армії.

Вимога про організацію 1-го українського добровольчого полку імені Богдана Хмельницького постала ще 29 березня 1917 року на установчих зборах українців-вояків київської залоги, коли було створено Український військовий клуб імені гетьмана Павла Полуботка.

За ініціативою клубу черниці Флорівського жіночого монастиря вишили для майбутнього полку прапор, а 1 квітня його освятили у Володимирському соборі.

1травня 1917року солдати, що перебували на збірних пунктах у Києві, висунули вимогу сформувати з їхнього складу Перший український козачий полк ім. Б.Хмельницького. Київська Рада робітничих і солдатських депутатів, об'єднання громадських організацій та Рада Військових Депутатів Київського Військового округу засудила цю вимогу, і виявила готовність збройним шляхом не допустити формування українських військових частин. Тоді солдати при підтримці Української Центральної Ради самочинно зформували Перший український козачий полк.

Докладніше

До Дня Європи в Україні

 

День Європи — свято, що відзначається в країнах Європейського Союзу 9 травня, а також офіційно в Україні щорічно у третю суботу травня з 2003 р.

Чому саме 9 травня вважається Днем Європи ?

Саме у цей день 57 років тому міністр закордонних справ Франції Роберт Шуман представив усьому світові своє бачення майбутнього єдиної Європи – ключ до миру та добробуту на континенті у той час, коли люди ще не відійшли від травм минулої війни, а Європа вже стояла на порозі третьої світової війни. 

Декларація Шумана вважається днем народження Європейського Союзу(об'єднаної Європи). 

Тоді у Парижі 9 травня 1950 року Шуман закликав Францію, Німеччину та інші європейські країни об’єднати їхні вугільну та сталеливарну галузі промисловості (основи нарощування військової техніки) та віддати їх в управління новій наднаціональній структурі. Це стало „наріжним каменем Європейської федерації”. Завдяки об’єднанню економічних зусиль і розподілу досягнутих результатів європейські країни уникнули накопичення військової могутності одна проти одної, що і забезпечило мир на нашому континенті. 

Три з половиною десятиліття потому на Міланському самміті 1985 року лідери ЄС вирішили увічнити день проголошення Декларації Шумана та постановили щорічно відзначати 9 травня як „День Європи”. 

Ця дата співпадає з Днем Перемоги у Другій світовій війні (8 травня у країнах Західної Європи) і не дає нам забути про те, що нинішньому миру передували кровопролитні війни та величезні втрати. 

На День Європи ми шануємо наші спільні цінності, спільну історію та, що найголовніше, наше спільне майбутнє. До того ж, День Європи, разом з єдиною валютою (євро), прапором і гімном, є символом ЄС як політичної сили.

Презентація про утворення та історію ЄС

До дня пам'яті та примирення та дня перемоги над нацизмом

Война это кровь, смерть, оторванные руки, ноги, головы. Война - это искалеченные судьбы. Война это сожженные города. До тех пор, пока в вашей голове война будет чем-то красивым и героическим, вы к войне не готовы...

зі статті І.Сотника, бійця Нацгвардії,

який загинув під Широкино в АТО в 2015р.

Будь- яка війна приносить горе, що вже говорити про найжахливішу, найкривавішу, наймасштабнішу в історії людства. Для українців ця війна набула особливого трагізму: вони опинилися "між молотом і ковадлом"- безжальними тоталітарними СРСР та Третім Рейхом. Недарма американський історик Т.Снайдер назвав ці землі «bloodlands», або криваві. В сучасній Україні та давня війна екстраполюється на нинішню і багато в чому з нею тісно пов'язана. Тому, на жаль, не уникнути політичних та популістичних пафосних маніпуляцій. Навмисне вичекавши паузу, для всіх бажаючих не просто раз на рік пригадати "велику перемогу", а розібратися, поглянути ширше, під іншим кутом, з гуманістичної точки зору, не пафосно-пропагандистськи, навожу корисні посилання та точки зору, що мене особисто вразили:

Ю.Гудыменко. Сорок девять звезд и два украинца //ст. на "Пётр и Мазепа"
Ігар Тышкевіч. Ряженные за наш счёт, или Сколько осталось ветеранов //ст. на site/ua
Леонид Швец.Фабрика убийств. Как День Победы превратили в культ войны //ст. на site/ua
П.Казарин. День Победы на аппарате искусственного дыхания// ст. на НВ

Д. Кулеба. "Нашим жертвам войны"// ст. на НВ