середа, 17 травня 2017 р.


УНУТМА. ЗГАДАТИ ВСЕ, НІЧОГО НЕ ЗАБУТИ

(до дня пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу)

Коли приходять незнайомці...
Вони приходять в твій дім,
Вони вбивають вас всіх і кажуть
"Ми не винні...не винні"

Колишній військовослужбовець НКВС А. Веснін згадував: “Раннім ранком 18-го травня досягли в степу села Ойсул. Довкола нього виставили 6 ручних кулеметів”. О 4-й годині розпочали виселення. Ударами прикладів у двері та вікна будили людей. До оселі заходив офіцер зі солдатами. Він голосно оголошував: “Ім’ям Радянської влади за зраду Батьківщини ви виселяєтеся в інші райони Радянського Союзу”. Щоб зібратися давали 10–15 хв. Дозволяли брати з собою речей та харчів не більше як 10–15 кг. (Цими обмеженнями порушували постанову ДКО “Про кримських татар”, яка встановлювала ліміт багажу на сім’ю до 500 кг). Саме так під час спецоперації 18-20 травня 1944 року з Криму до Середньої Азії, Сибіру й Уралу депортували  кримських татар, за офіційними повідомленнями – 194 111 осіб. Iсторики, пов'язанi з кримськотатарським нацiональним рухом, наводять зовсiм iншi цифри - 423 тисячi виселених, з яких 195 тисяч чоловiк загинуло в дорозi та протягом перших пiвтора року життя у спецпоселеннях (це становить понад 46 вiдсоткiв всьго кримськотатарського населення).
Людей збирали за межами села й вантажівками відвозили на залізничну станцію, де вже стояли оточені військовиками потяги. Штовхаючи кольтами, їх заганяли в брудні вантажні вагони, вікна яких були обмотані колючим дротом. Всередині – двоярусні дерев’яні нари. Туалетів та води не було.Муслімова Мусфіре: “Ми думали, що нас усіх ведуть на розстріл, усі плачемо. В 10 метрах від нашої хати стояв кулемет і солдат сказав: «Якщо поворухнетеся – розстріляю». Нам не дали навіть одягнутися. Стоїмо в нижній білизні, встигли лише пальто накинути."
Когда мы вернемся домой всем народом,
Придется вам вспомнить, откуда мы родом,
Придется вам вспомнить, откуда вы сами
Незваными здесь объявились гостями...

Немає коментарів:

Дописати коментар