ВАСИЛЬ КОРЧИНСЬКИЙ, «КРУТИ. МАМИНІ ЯБЛУКА».
 РОБОТА ПРЕДСТАВЛЕНА НА VIII ВСЕУКРАЇНСЬКІЙ
БІЄНАЛЕ МИСТЕЦТВА ІСТОРИЧНОГО ЖАНРУ
«УКРАЇНА ВІД ТРИПІЛЛЯ ДО СЬОГОДЕННЯ
В ОБРАЗАХ СУЧАСНИХ ХУДОЖНИКІВ»
/ ФОТОРЕПРОДУКЦІЯ МАРІЇ ПРОКОПЕНКО / «День»

ДО СТОРІЧЧЯ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

Бій під Крутами

В середині січня 1918 р. петроградський Раднарком розгорнув повномасштабний військовий наступ проти Української Народної Республіки. Зайнявши Полтаву, на захід просувалися радянські загони під командуванням М. Муравйова, а з Гомеля наступав на Бахмач "революційний" відділ Р. Берзіна. Нечисленні війська Центральної Ради чинили слабкий опір агресорові.

28 січня обидві радянські колони з’єдналися на вузловій залізничній станції Бахмач. Українські частини без бою відступили до ст. Крути. Муравйов розпочав підготовку до наступу на Київ уздовж залізниці Бахмач – Ніжин – Дарниця. Крути — це невеличка залізнична станція на Чернігівщині (18 км на схід від Ніжина, 130 км на північний схід від Києва).В якості підкріплення на Крути були направлені Перша Українська юнацька (юнкерська) школа ім. Б. Хмельницького у складі чотирьох сотень (400-450 курсантів та 20 старшин (офіцерів). До них приєдналася перша сотня (116-130 осіб) добровольчого Студентського куреня січових стрільців. Значна частина студентів і гімназистів не мала достатньої військової підготовки, була погано озброєна і екіпірована. До курсантів, студентів і гімназистів приєдналося ще близько 80 добровольців з підрозділів місцевого Вільного козацтва з Ніжина.

За різними підрахунками, в Крутах перебувало від 420 до 520 юнаків і студентів, які мали на озброєнні до 16 кулеметів, бронепоїзд під командуванням сотника М. Ярцева і бойовий склад сотника С. Лощенка.

Близько шести годин тривав бій з більшовицькими військами загальною чисельністю близько 4800 чоловік.

Український кризовий медіа-центр та Інститут національної пам'яті склали інфографіку про легендарний подвиг 400 молодих українців у бою під Крутами 29 січня 1918 року.

"Бій під Крутами стримав більшовицький наступ на чотири дні. І це були вирішальні дні для української дипломатії, щоб домогтися від міжнародного співтовариства визнання України - завдяки цьому стало можливим укладення Брест-Литовського миру, що de-facto означало міжнародне визнання української незалежності. Це був бій за майбутнє, який показав, що Україна стала можливою саме завдяки армії", - нагадав голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.

За його словами, співвідношення сил у легендарному бою становило 1 до 10 не на користь українців, а співвідношення втрат 1 до 3 на нашу користь.

Детальніше