неділя, 25 лютого 2018 р.

ДО 100- РІЧЧЯ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ 

ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТРИЗУБА ДЕРЖАВНИМ ГЕРБОМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ

Як наголошує УІНП, з проголошенням Української Народної Республіки в листопаді 1917 року питання державного герба набуло особливої актуальності. Центральна Рада створила спеціальну підготовчу комісію, що об’єднала істориків, юристів, гербознавців і художників. Її очолив Михайло Грушевський. Комісія розглянула кілька проектів, але обрала Тризуб. 
Після проголошення 22 січня 1918 року самостійності України, гостро постало питання про офіційне затвердження державної символіки. Через війну з більшовиками оголошувати конкурс або проводити широке обговорення ескізів не могли.  Під натиском ворога Центральна Рада вимушена була покинути Київ і перебралася до Житомира, звідти– до Сарн і нарешті – до Коростен
У Коростені 25 (12 ст. ст.) лютого 1918 р. спершу на засіданні Ради Народних Міністрів ухвалено: «Внести в Раду закон про установлення для Української держави прийнятого морським флотом герба Володимира Великого (без Хреста)». Того ж дня на засiданнi Малої Ради затверджено: «Гербом Української Народної Республiки приймається знак Київської Держави часiв Володимира Святого».
Тризуб фігурував на монетах Володимира Святославовича — «златниках» і «срібляниках». Первісне значення символу Тризуба невідоме. Існують різні версії про його зміст. Однак при виборі герба УНР це не мало значення. Цей знак уособлював спадкоємність УНР по державності Київської Русі та ідею соборності всіх українських земель, об’єднаних у єдиній державі. Саме тому й було обрано династичний знак Рюриковичів у формі, в якій він вживався Володимиром Великим. А Київська Русь під час його князювання досягла найбільшого розквіту й об’єднання земель у єдиній державі з центром у Києві. На цій підставі використання такого символу Україною є абсолютно логічним і правомірним як з історичних, так і геральдичних та правових норм.

Немає коментарів:

Дописати коментар