115 років від дня народження письменника Уласа Самчука
Місяць лютий виявився досить плідним: ювілеїв видатних українців і справді багато. Свій внесок в популяризацію їхньої діяльності продовжує робити художник Юрко Журавель, чий малюнок із серії проєкту "Знай наших" представлено у цьому дописі.
20 лютого 1905року у селі Дермань на Рівненщині в заможній селянській родині Олексія Антоновича й Настасії Улянівни Самчуків народився один з найвизначніших українських письменників XX століття Улас Самчук. Зарубіжні дослідники називали його «українським Гомером», вказуючи, що він відкрив світові досі невідому Україну. Улас Самчук є автором шістнадцяти романів, серед яких трилогія «Волинь», «Гори говорять», «Марія», збірки оповідань «Месники», «Віднайдений рай», низки повістей, оповідань і статей. Він одним з перших розповів світові про трагедію Голодомору 1932-1933 років. У 30-х роках йшли розмови про висунення Уласа Самчука на Нобелівську премію за «Волинь», але, на жаль, до кінця справа не була доведена.
Особливої актуальності набула постать У.Самчука після цьогорічного новорічного привітання президента Володимира Зеленського. Бо як зазначає П.Кралюк в своєму дописі "Містичний Улас Самчук" на Радіо Свобода "...раптом у ньому знайшли калькування (правда, калькування навиворіт) фрагментів.... Самчукової статті «Нарід чи чернь?»
Наведу лише декілька цитат: «Денаціоналізація – це те саме, що коли б хтось порядну, з моральними основами жінку силою зводив до ролі повії. Денаціоналізована людина не може бути сильною, не може мати міцного морального хребта, не може бути повним характером».
або «Величезна частина нашого, особливо міського, населення з національного погляду уявляє собою не що інше, як юрбу, що не належить ні до якого народу, що не має нічого святого, що не говорить ні однією мовою. Це не є нарід. Це – чернь, це безлика, без’язика юрба…»
Немає коментарів:
Дописати коментар