Керівні діячі КП(б)У під час 

українсько-більшовицької війни.

ДО 100-РІЧЧЯ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

І ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ З'ЇЗД РАД

Сто років тому – 9 (22) грудня 1917 року червоногвардійські загони під командуванням Володимира Антонова-Овсієнка, надіслані російським урядом, окупували український Харків. 11 (24) грудня року більшовики відкрили у завойованому місті альтернативний Всеукраїнський з'їзд рад робітничих, солдатських та селянських депутатів. Щоправда, на ньому 200 делегатів представляли лише 89 рад із понад 300 існуючих в Україні Робота з’їзду проходила з 11(24) по 13(27) грудня повністю за більшовицьким сценарієм. Делегати привітали повстання у Петрограді та схвалили політику Раднаркому. З’їзд проголосив утворення Радянської Української Народної Республіки зі столицею у Харкові як автономії радянської Росії та поширив на Україну ленінські декрети. Окрім того, делегати обрали Центральний Виконавчий комітет Рад України, який у свою чергу створив Народний секретаріат – більшовицький уряд радянської УНР, що став альтернативним Генеральному секретаріатові. Все це означало поглиблення конфлікту між українською владою та більшовиками. 26 грудня (8 січня) «червоні» частини, що дислокувались в Харкові несподівано напали на станцію Лозова, а за два дні, 28 грудня, на місто Чугуїв, з цього розпочалася «гаряча фаза» першої російсько-української війни, яка в історичній літературі отримала назву «рейкова», адже бойові дії переважно відбувалися вздовж залізничних шляхів і за вузлові залізничні станції.

Докладніше

Маєток Ф.Терещенка , в якому розміщувалося

Міністерство закордонних справ УНР

та Української Держави. м. Київ. 

ДО 100-РІЧЧЯ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

Створення української національної дипломатичної служби

22 грудня Україна відзначає сторіччя своєї дипслужби. У цей день  в Українській Народній Республіці було утворено Генеральне секретарство міжнародних справ, або в перекладі на сучасну мову – Міністерство закордонних справ.

У надскладних умовах Першої світової війни й війни, яку різноманітні вороги водночас вели й проти самої України наші дипломати змогли встановити співпрацю з багатьма країнами Європи і світу.

У грудні 1917 року були налагоджені зв'язки з Францією та Великою Британією. У 1918–1919 роках створено цілу мережу українських представництв. Діяли посольства в Німеччині, Австрії, Туреччині, Фінляндії й Болгарії, надзвичайні дипломатичні місії й консульства відкрилися у Великобританії, США, Франції, Польщі, Швеції, Швейцарії, Румунії, Росії, Ватикані, Бельгії, Угорщині, Греції, Данії, Італії, Естонії, Латвії, Чехословаччині та інших країнах.

Неймовірно, але деякі диппредставництва ще певний час продовжували діяти і після поразки УНР. Останнє з них − Надзвичайна дипломатична місія УНР в Угорщині – було закрито тільки в травні 1924 р.

Мабуть, найвидатнішим досягненням молодої дипломатії УНР стало підписання 9 лютого 1918 року у Брест-Литовську мирного договору з країнами Четверного союзу – Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною та Болгарією.Згідно з ним Українська Народна Республіка фактично визнавалася незалежною державою з чітко визначеними західними кордонами й виходила з Першої світової війни. (Докладніше:Колонка П. Клімкіна на УП)

У цей же день у Харкові відбувся заколот проти УНР з метою встановити більшовицьку владу.

В центрі голова УЦР М. Грушевський, ліворуч від нього
Ф. Кричевський.
Фото зроблено в будинку УЦР в час
відкриття виставки перших "академіків".

ДО 100-РІЧЧЯ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

СТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ МИСТЕЦТВ

5(18) грудня 1917 року відбулося урочисте відкриття Української академії мистецтва у приміщенні Української Центральної Ради. Ініціаторами створення Академії була ініціативна група у складі Михайла Грушевського, вчених Дмитра Антоновича і Григорія Павлуцького, художників Василя Кричевського, Федора Кричевського, Вадима Меллера, Михайла Бойчука, Олександра Мурашка, Георгія Нарбута, Миколи Бурачека, Михайла Жука, Абрама Маневича. Першим ректором був Федір Кричевський, інколи першим ректором помилково називають видатного графіка Г. Нарбута.

Новий навчальний заклад з невеликим професорським складом, нечисленним контингентом студентів та обмеженою кількістю спеціальних дисциплін (живопис і графіка) певною мірою був подібний до зарубіжних вільних академій. Перші роки його функціонування були вкрай ускладнені: війна; відсутність власного постійного приміщення, найнеобхіднішого обладнання; втрата професорів (1919 року вбито О.Мурашка, 1920-го — помер Г.Нарбут, полишив Київ М.Бурачек, виїхав за кордон А.Маневич). Втім, незважаючи на несприятливі обставини, академія виконала одне з головних завдань — започаткувала основи вищої мистецької школи в Україні.

1.Від Кричевського до Бойчука. Сім засновників Української академії мистецтв// стаття Юлії Бондар на сайті НВ
2. МИТЦІ, ГРИЗНЯ І ФРІКИ. ЯК В УНР СТВОРИЛИ ПЕРШИЙ ВУЗ// стаття В.Скальського на ДС
3. Презентація до теми

Плакат епохи УНР

ДО 100-РІЧЧЯ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

ПОЧАТОК ЗБРОЙНОГО ОПОРУ УНР  РОСІЙСЬКІЙ АГРЕСІЇ

17 грудня 1917 року відбулися дві знакові події. Намагаючись перехопити ініціативу в Україні, більшовики ініціювали проведення в Києві  Всеукраїнського з’їзду рад. Проте на з’їзді гору взяли прихильники Центральної Ради, які підтримали проголошення УНР.

Також у цей день у 1917 році Українська Центральна Рада телеграфом отримала від петроградського Раднаркому за авторством Владіміра Лєніна, Іосіфа Сталіна і Лєва Троцкого ультиматум - «Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Центральної Ради». Цей документ містив ряд маніпулятивних вимог до УНР. Міністри на засіданні уряду – Генерального Секретаріату – українського уряду розглянули ультиматум і розцінили вимоги Раднаркому як грубе втручання у внутрішні справи України й 18 грудня одностайно відкинули їх. У відповідь Раднарком ухвалив вважати Центральну Раду в стані війни з Радянською Росією.Не отримавши поступок від української влади, більшовики розпочали агресію, щоби захопити всю Україну.

Докладніше

140 років з дня народження  Миколи Леонтовича

13 грудня виповнюється 140 років з дня народження великого Миколи Леонтовича.

Прямо зараз, в ці хвилини, практично в усіх куточках земної кулі можна почути найвідомішу в історії різдвяну мелодію – "Щедрик", або Carol of the Bells. Адже саме з такою назвою та текстом Пітера Вільховського "Щедрик" став відомий мільярдам людей.

Докладніше:

1. Как украинский «Щедрик» стал самой популярной рождественской песней в мире: история мелодии, которой исполнилось 100 лет

2.12 фактів про "Щедрик", яких ви не знали // інформація від 24 каналу

3.«Щедрик» і Микола Леонтóвич//стаття Д.Дзюби

До міжнародного дня захисту прав людини

Щороку 10 грудня міжнародна спільнота відзначає День прав людини (Human Rights Day). Саме у цей день в 1948 році Генеральна Асамблея ООН прийняла Загальну декларацію прав людини – перший універсальний міжнародний акт з прав людини.

Відзначати цей день почали у 1950 році після того, як Генеральна Асамблея ООН прийняла відповідну резолюцію 423 (V).

Метою проголошення Дня прав людини стало привернення уваги «людей у всьому світі» до Загальної декларації прав людини як до загального ідеалу для всіх людей і народів. Цього року тематика Дня прав людини пов’язана з тим, що наступного відзначатиметься 70-річний ювілей прийняття документа, а його гасла можна побачити на постері.

Загальна декларація прав людини включає в себе широкий перелік політичних, громадянських, соціальних, культурних та економічних прав. Вона внесена до Книги рекордів Гіннесса як документ, перекладений на понад 400 мов і діалектів, що свідчить про її універсальний характер і масштаби її поширення. 

Цікаво, що Нобелівська премія миру вручається в день захисту прав людини. Цього (2017) року її отримав Рух за ядерне роззброєння (ICAN) . 

Презентація лекторської групи до Дня захисту прав людини

100 років  першому Курултаю кримсько-   татарського народу

100 років тому, в грудні 1917 року відбувся перший Курултай кримськотатарського народу. Його учасники обговорювали питання державного ладу Криму, взаємини кримських татар з іншими національностями півострова, проведення основних реформ. Тоді вищий представницький повноважний орган кримських татар затвердив національну символіку: прапор блакитного кольору, гімн і герб у вигляді золотої тамги кримських ханів.Перший Курултай поставив очільниками кримськотатарського народу молодих інтелектуалів. Керівником мусульманського виконавчого комітету та муфтієм обрали Номана Челебіджихана, якому тоді було всього 32 роки. Його найближчий соратник Джафер Сейдамет був ще молодший ‒ 28 років; він навчався в Сорбонні.

На честь сторіччя Курултаю в Києві презентували монету: на її аверсі зображений малий Державний Герб України, під ним ‒ півострів Крим, на якому виведені рядки з гімну кримськотатарського народу: «Я поклявся, я дав слово померти за народ».

Докладніше

До річниці Всеукраїнського референдуму 1991 року

Проведення 1 грудня 1991 р. Всеукраїнського референдуму про ставлення громадян України до Акта проголошення незалежності України стало епохальною подією, що у корені змінило історичну долю українського народу. До цієї дати формально незалежну Україну не визнавала жодна держава. Але вже протягом тільки місяця після референдуму вона була визнана понад 40 державами світу.

Із 37 мільйонів 885,6 тисяч громадян, котрі були внесені до списків для таємного голосування, взяли участь 31 мільйон 891,7 тисяч (84,18%). Лише одне питання було винесено на референдум: “Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності?”. І після того, як 28 мільйонів 804 тисячі українців (90,32% тих, хто мав право голосувати), відповіли “Так”, Україну, як незалежну державу, розпочали визнавати у світі.

Докладніше:

1.День в історії. Референдум про незалежність// відео від 24 каналу

2.1 грудня 1991 року Україна проголосувала за незалежність// відео від НПТ

3. 20 кроків до мрії. Крок 18 - Проголошення незалежності

4. 1 грудня 1991 року стало початком новітньої незалежної України // стаття в "Голосі України"

5. Лише після 1 грудня 1991 року Україну визнали у світі. Фоторепортаж на УКРІНФОРМі
6. Документи ЦДАВО України до річниці Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 року
7. ОЛЕКСІЙ ШЕВЧЕНКО: РОЗДУМИ ПРО ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ РЕФЕРЕНДУМ 1 ГРУДНЯ 1991 РОКУ // стаття на INTV
8. 365 днів. Наша історія. 1 грудня. Як українці за рік після схвалення ідеї нового СРСР підтримали повну незалежність України
9. 20 років референдуму на підтвердження Акту незалежності. Підсумки// стаття на ІП
10. До 25-ї річниці Всеукраїнського референдуму 1 грудня// статя К.Матвієнка на Радіо Свобода
11.Референдум за Незалежність 1 грудня 1991-го. Агітація і бюлетені // матеріал на УП

Голодомор — помста за свободу

До Дня пам’яті жертв Голодоморів

Більшовики бачили в Україні ідеологічну загрозу 

Енн Епплбаум,

авторка книги «Червоний голод: Війна Сталіна проти України»

осінь 2017 року

Ми б`ємо в великий дзвін на алярм

 перед усім культурним світом! 

Ми протестуємо й тавруємо перед ним нечувані злочини 

большевицької диктатури, заподіяні нашому народові!

Ольгерд Бочковський

Голова Празького громадського комітету рятунку України,

 визначний український соціолог, публіцист і політичний діяч

29 жовтня 1933 року 

Між наведеними у якості епіграфів рядками здавалося б прірва  довжиною у 84 роки. Саме стільки часу минає цієї осені з подій 1932-33 років, які вкарбовані в пам'яті українців як Голодомор - геноцид. Український Інститут національної пам'яті пропонує цього року вшанувати пам'ять убитих голодом під гаслом "Голодомор — помста за свободу, помста за революцію".

"Голодомор — це помста за свободу. Українців карали смертю за здобуту(в 1917-21 рр.) незалежність від імперій. Геноцид знищив ключові свободи: мільйони позбавлені життя, в країну повернено рабство — селянам обмежили пересування і відібрали паспорти, колгоспи застосовували примусову працю, люди не могли сподіватися на недоторканість житла, не мали свободи релігії, їх обмежили в культурних правах. Але режим не зумів досягнути головного – Україну не зламали. І свою незалежність ми змогли підтвердити вже 1991 року”, — говорить Володимир В’ятрович історик, Голова Українського інституту національної пам’яті.

1.Візуальні матеріали УІНП
2. Маловідомі фотографії Голодомору 1932-33 років з архіву імені Пшеничного
3. О.Бочковський. Безхребетна Європа//стаття в УП
4. Володимир Тиліщак .Планове знищення. Як скоювався злочин Голодомору // стаття в українському Тиждні
5. Максим Віхров. Економіка геноциду// стаття в українському Тижні
6. Анна Корбут . Про Голодомор і війну на Донбасі: Як за століття змінилися прийоми російської дезінформації.
7. В. Лимар. На Донбасі віднайшли ще одне місце поховання загиблих від Голодомору 1932-1933 років// стаття на Радіо Свобода
8.В. Торба . «Я бачила голод»// блог у "Дні"
Медіа та відео посилання  з теми за минулі роки

ДО 100-РІЧЧЯ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

Урочисте проголошення ІІІ Універсалу Центральної Ради. У центрі зліва направо стоять: Симон Петлюра, Володимир Винниченко, Михайло Грушевський

Проголошення УНР 

(ІІІ УНІВЕРСАЛ)

...Ніякі факти, ніякі деталі не можуть зменшити значіння сеї доби в історії нашого народного розвитку і одного з найважніших актів її - Третього Універсалу і проголошення Народної Республіки. Пишучи потім, в атмосфері тривоги за долю її, я назвав сей акт побідним прапором визвольного українського руху, мабуть найважнішим актом, який коли-небудь з'являвсь на нашій землі.

М.С.Грушевський

Незважаючи на пізній час, 7 листопада (за новим стилем — 20) 1917 року в будівлі Центральної Ради в Києві було повно народу. О 21.30 Михайло Грушевський зачитав текст Третього Універсалу. Із 50 членів Малої Ради (Комітет Центральної Ради) жоден не проголосував проти. Так народилась Українська Народнна Республіка, перший за багато років прототип держави, хоча незалежності цей Універсал і не проголошував. 

Урочисте проголошення ІІІ Універсалу відбулося 22 (9) листопадана віче  на Софійській площі. Там на весь голос прозвучали довгоочікувані слова: "Однині Україна стає Українською Народною Республікою".

Шарж "Перед ІІІ Універсалом" (Із циклу "Про "старі" часи на Україні. Ілюстрована історія України не Грушевського і не Аркаса"), опублікований у київському сатиричному часопису "Ґедз" в листопаді 1917 року

Докладніше:

1. 100-РІЧЧЯ ПРОГОЛОШЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ // стаття на УІНП

2. Сто років УНР: народжена Третім Універсалом // стаття Т.Пасової в "Голосі України"

3. 50 НАЙВИЗНАЧНІШИХ ПОДІЙ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ 1917–1921// проект "Радіо Свобода"

4. ІСТОРІЯ В КАРИКАТУРАХ. ЯК УКРАЇНА НАРЕШТІ РЕСПУБЛІКОЮ СТАЛА// стаття С.Панкової в "Діловій столиці"

5. Спецпроект видання "ДС" "Наша революція. 1917."

Козацький хрест "Убієнним синам України" в Сандормосі

80-ті роковини 

"Великого терору"

О краю мій, коли тобі проститься

крик передсмертний і важка сльоза

розстріляних, замучених, забитих

по соловках, сибірах, магаданах?

Вастль Стус

«Великий терор» отримав назву за книжкою Роберта Конквеста The Great Terror: Stalin's Purge of the Thirties (1968; «Великий терор: сталінські чистки 30-х років»), за кордоном також поширений термін «Велика чистка» (The Great Purge).

Український інститут національної пам'яті (УІНП), що опублікував на своєму сайті інформаційні матеріали, називає «Великий терор» масштабною кампанією масових репресій громадян, що була розгорнута в СРСР у 1937–1938 роках з ініціативи керівництва СРСР та особисто Йосипа Сталіна для ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства. 

30 липня 1937 р. року був виданий наказ НКВС СРСР № 00447 «Про репресування колишніх куркулів, карних злочинців та інших антирадянських елементів», який вважається початком операції по Великому терору, хоча фізично репресії стартували пізніше — 5 серпня 1937 року.

В ці дні, 80 років тому, 27 жовтня – 4 листопада 1937 року в урочищі Сандармох поблизу міста Медвеж’єгорськ у Карелії з нагоди наближення 20-річчя Жовтневої революції було розстріляно 1111 осіб, з них 287 українців та осіб, долі яких пов’язані з Україною: Лесь Курбас, Микола Куліш, Валер'ян Підмогильний, Микола Зеров та інші.

Докладніше
Презентація лекторської групи

Ждуть спереду моторошности дні—

Дні неминучі.

Горіння, зимність витримати мені

Страшної бучі.

М. Семенко

Сьогодні День пам’яті українського поета, основоположника і теоретика українського футуризму Михайля Семенка. Саме цього дня у 1937 році його розстріляли в тюрмі НКВС у Києві.

Докладніше

70-ті роковини операції "Запад"

21 жовтня минає 70 років від часу сталінської операції «Запад», під час якої із Західної України до Сибіру й Казахстану виселили 79 тисяч людей.Операція «Запад» – не єдина депортація, здійснена в Західній Україні, але наймасовіша. Однією з її головних цілей було нейтралізувати діяльність Української повстанської армії та тих, хто їй співчував і допомагав. Усього в 40-х і на початку 50-х років з цього регіону насильно вивезли 203 тисячі осіб. Більшість із них опинилася в Казахстані. В українських архівах немає повної інформації про операцію «Запад», невідомо, скільки людей загинуло в дорозі, і не про всіх є точна інформація, куди їх засилали. Відомо, що частина депортованих жителів Західної України опинилася в Карлазі – найбільшому виправно-трудовому таборі СРСР.

 1947 рік, як і попередні – 1939-1941, 1944-1946 роки, коли СРСР окупував регіони Західної України, не вирізнявся навіть натяком на спокійне життя для українців. Тисячі людей були арештовані, засуджені, вислані у сибірські табори, вбиті, сотні безвісти зниклих. Людей тримали у страху. Кожен стукіт у двері викликав у сім’ях тривогу...

Докладніше:

1. 21 ЖОВТНЯ - 70-ТІ РОКОВИНИ ОПЕРАЦІЇ "ЗАПАД"// стаття на сайті УІНП

2. Забирали всю родину і товарними вагонами везли у Сибір – маловідома операція «Запад»// стаття Г.Терещук на Радіо Свобода

3. Якби не було УПА, Сталін усе одно провів би депортацію – В'ятрович про операцію «Запад»// інтерв'ю істориків В.В'ятровича та Ю.Шаповала на Радіо Свобода

4.«Збіглися інтереси ГУЛАГу і республіканської влади»: у 1947 році з Західної України депортували майже 78 тисяч українців// стаття О.Вагнер на Радіо Свобода
5. Везли ночами. На день вагони заганяли у тупики //стаття І.Шевчука у Gazeta.ua

До сторіччя Української революції

Українська революція 1917 – 1921 рр. дала поштовх народній ініціативі і створенню на Черкащині, як і в інших регіонах України, громадських об’єднань різного спрямування. Особливе місце серед них посідає Вільне козацтво, яке навесні 1917 року зародилося на Звенигородщині й завдяки підтримці населення швидко набуло поширення на Черкащині та в інших місцях України.

Важливою подією загальноукраїнського значення, що відбулася 100 років тому, став Всеукраїнський з’їзд Вільного козацтва. Він проходив 16–20(3–7) жовтня у м. Чигирин, на Черкащині. 200 делегатів з'їзду представляли 60 тис. організованих вільних козаків Київщини, Чернігівщини, Полтавщини, Катеринославщини, Херсонщини, Кубані. З'їзд обрав Ген. раду з 12 членів на чолі із П.Скоропадським Орг. осередком Вільного козацтва було визначено м. Біла Церква. З'їзд звернувся до українських громадян з відозвою, у якій роз'яснювалися цілі й завдання організаціїції, а також закликав до повсюдного створення загонів Вільного козацтва.

Вільне козацтво стало першою в Україні народною міліційною організацією, яка підпорядковувалася Генеральному Секретарству внутрішніх справ Української Центральної Ради

Докладніше:

1. Документальний фільм "Вільне козацтво"

2. О. Й. Щусь. ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ З'ЇЗД ВІЛЬНОГО КОЗАЦТВА 1917 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2003.

3. 100-років тому в Чигирині відбувся Всеукраїнський з’їзд Вільного козацтва// стаття Василя Мельниченка в "Новій добі"

Полтавець-Остряниця І.В.,
наказний отаман Вільного козацтва

Тільки незалежна національна держава дасть Українському Народові можливість існувати і розцвітати. Тільки лицарським духом сильна, глибокою вірою… і любов'ю до Батьківщини напоєна військова сила збудує незалежну державу та оборонить її від ворогів. Тільки віками вироблені і жертвою крові предків наших освячені лицарські традиції дадуть… силу непереможну нашій Армії.

     До десятирічччя Європейського тижня місцевої демократії

Європейський тиждень місцевої демократії є щорічною європейською подією, що включає одночасно національні і місцеві заходи, які проводяться місцевими органами влади всіх держав-членів Ради Європи для поширення інформації про місцеву демократію і сприяння ідеї демократичної участі на місцевому рівні.

Радою Європи на початку кожного року визначається провідна ідея/тематика для заходів Тижня.Тема Європейського тижня місцевої демократії цього року – «Участь громадськості, консультації та зобов’язання: для процвітаючої місцевої демократії» Із 9 до 15 жовтня 2017 року ЄТМД офіційно святкував десяту річницю. За цієї особливої нагоди в ЕБЛ було проведено низку заходів.

Відповідь нескореного народу

На Покрову в Україні відмічають аж чотири свята! Адже 14 жовтня – це День Покрови Пресвятої Богородиці, День Заснування Української Повстанської армії, День українського козацтва та День захисника України.

Чому всі ці події святкуються в один день? Чи не правильніше було б розподілити їх на інші дні? Це просто неможливо, адже вони поєднані не лише датою. Те, що чотири свята відзначаються саме у цей день – не випадковість, а сплетіння української історії та традицій, які ми продовжуємо підтримувати й сьогодні.

День Покрови Пресвятої Богородиці – це найдавніше свято на 14 жовтня. Воно вважається одним із найбільш шанованих у християнстві та має за собою досить цікаву історію. За легендою, у цей день вороги мали напасти на Константинополь, але у місто прийшла Пресвята Богородиця та вкрила усіх містян покровом свого одягу, захистивши їх від нападників. Навколо міста здійнялась така буря, що вороги навіть не змогли до нього наблизитись. Саме тому у цей день традиційно моляться про захист своєї оселі, своєї родини та рідної землі.оскільки українські козаки надзвичайно шанували християнські традиції та вважали Покрову одним з найбільших свят, то і для цих захисників 14 жовтня виявилось визначною датою. Саме у цей день вони святили свою зброю, яку шанували не менше ніж національні традиції.

Християнська віра, шанування традицій та прагнення понад усе захистити рідну землю – саме ці якості були властиві українським повстанцям. Тож 75 років тому вони символічно обрали 14 жовтня датою створення Української Повстанської Армії. Армії, котра боролась за збереження самостійної України і з якої сьогодні беруть приклад наші захисники.

У 2014 році з початком нової російсько-української війни, в Україні не лише зросло число призовників до армії. Утворилась велика кількість добровольчих формувань. До їх лав стали саме ті, у чиїх жилах тече кров козаків та повстанців, сучасні захисники рідної землі. Добровольці, які у сучасному світі все ще не забули про важливість традицій, славу воїнів-предків та обов’язок ставати на захист своєї країни, своєї оселі, своєї родини.

До 75 річниці створення УПА докладніша інформація:

1.Офіційна інформація від УІНП

2. Інфографіка від УІНП

3.10 міфів про УПА /спільрий проект журналу "Новое время", УІНП Центру досліджень визвольного руху та видавництва КСД

4. Інтерв'ю голови УІНП агенції УКРІНФОРМ

5. Десять книжок про бандерівців

6.«Бандерівський інтернаціонал»: неукраїнці в лавах УПА

7. Ми не здамося, краще смерть! Українські повстанські пісні, від яких мурашки по шкірі

8.УКРАЇНСЬКА ПОВСТАНСЬКА АРМІЯ В КАРТИНКАХ. ІНФОГРАФІКА
9. День в истории. 72 года назад была создана УПА// відео каналу 24

До 100- річчя української революції

З'їзд поневолених народів Росії

Сто років тому – у вересні у 1917-го – в Києві відбулася знаменна для історії подія – З’їзд поневолених народів. Представники 14 народів, які населяли колишню Російську імперію (якраз у ті дні вона була проголошена республікою) приїхали до Києва, аби поговорити про те, як перебудувати російську державу на федеративних засадах. 

Ініціатором виступила Центральна Рада на Всеукраїнському національному конгресі, який відбувся на початку квітня 1917 року. Якраз тоді ідея проведення З’їзду народів була вперше озвучена. А потім, пізніше, в Центральній Раді була створена спеціальна комісія, яка готувала цей з’їзд.
Центральна Рада від самого свого створення оголосила себе прихильницею федералізації Росії за принципом національно-територіальної автономії окремих народів.Фактично, українці у справі федералізму були першопрохідцями: вони посилали в уряд делегації, вони проголошували Універсали. Перед Першою світовою війною, обговорювалась проблема Сполучених Штатів Європи. В Києві представники 14 народів оголосили про те, що треба Росію перебудувати на федеративних засадах, щоб одночасно із загальноросійськими Установчими зборами були й крайові.

Карикатура на Михайла Грушевського до З’їзду поневолених народів. 1917 рік. Автор малюнку – Іван Косинин

Графічне свідчення учасника повстання
 Юрія Ференчука. "Кров Кенгіра". Картон, олійні фарби, 1993

Останній із сорока двох днів Кенгіра

26 червня 1954 року в Кенгірському спецтаборі ГУЛАГу відбулося остаточне придушення найбільшого повстання в'язнів радянських концтаборів.

Одними з організаторів і керівників повстання були члени Організації українських націоналістів та Української Повстанської армії.

У повстанні брало участь близько 10 тисяч ув'язнених. Воно тривало 42 дні. Вранці 26 червня 1954 року радянська влада кинула проти повстанців армію і танки. О 4 годині ранку в зону було введено 1 600 солдат із 98 собаками, 3 пожежні машини та 5 танків Т-34.

Сотні українських жінок у святкових вишиванках встали перед танками і взялись за руки. Танки не зупинилися.

Семен Рак разом із своєю коханою взялися за руки і кинулися під танк. Литовець Альфонсас Урбанас опинився у протилежній ситуації: він на все своє життя запам’ятав, як його відштовхнула від танка дівчина-українка у вишитій сорочці. Врятувала ціною свого життя. Повстання було придушене, загинуло близько 700 повстанців.

Докладніше:

1.Олександр Зінченко.Кенгір, Хрущов та любов. Як кохання зруйнувало Імперію Зла // стаття на УП
2. Леся Бондарук. Жіноче обличчя Норильського повстання// стаття в "Історичній правді"
3.Ференц Варконі. Допоки одного дня... Кенгір очима повстанця // стаття на ІП

3.Олексій Горбачевський. Як українці перемогли сталінізм. 58 років Норильському повстанню// стаття в "Історичній правді"

4. Ігор Дерев'яний. Вірус спротиву. Повстання в Норильському таборі стало першим кроком до розвалу найцинічнішого винаходу комунізму. Стаття  "Українському тижні"

5. Інтерв'ю А.Макрової в журналі "Український тиждень":Українці зіграли першу скрипку у Норильському повстанні

6. Ігор Дерев'яний. Українські повстанці в ГУЛАГу: боротьба триває. Стаття в журналі "УТ"
7. «Відкрита зона»: Повстання духу (Норильське повстання) Документальний фільм 2008-го року з циклу «Відкрита зона» студії 1+1. 
8. Д/ф "Кенгір. Сорок днів свободи".Фільм перший.
                                                              Фільм другий.
                                                              Фільм третій.

Центральна Рада під час проголошення І універсалу.
Фото: radiosvoboda

До 100-річчя проголошення 
І Універсалу

Українська Центральна Рада все голосніше ставила на порядок денний питання українізації війська, адміністрації, шкільної справи, врешті – повноцінної автономії України. Наприкінці травня делегація Центральної Ради на чолі з Володимиром Винниченком виїхала в Петроград для перегорів із Тимчасовим урядом Росії.

Однак, члени делегації не знайшли порозуміння ні з урядовими структурами держави, ні з керівництвом Петроградської ради робітничих і селянських депутатів. І універсал вперше проголошено 23 червня 1917-го перед закриттям ІІ Всеукраїнського військового з’їзду, делегати якого із захопленням вітали ухвалений документ. Офіційні урочистості відбулися 25 червня на Софійському майдані в Києві. Універсал декларував намір явочним порядком здійснити автономію України.

Детальніше:

1.23 ЧЕРВНЯ В ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ // стаття на сайті УІНП

2. Спецпрект "Українська революція 1917-1921" на Радіо Свобода

ДО ДНЯ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ РОЗСТРІЛІВ В'ЯЗНІВ У ТЮРМАХ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ

Відступаючи перед нацистами влітку 1941-го, радянська влада знищила у в’язницях на території Західної України, за різними оцінками, від 9 до 20 тисяч людей. Згодом знищення в’язнів тривало в центральних і східних регіонах.

Одна з перших масових екзекуцій у рамках так званого “розвантаження тюрем” відбулася саме 23 червня 1941-го у в’язниці Луцька. Архівні документи свідчать, що станом на 10 червня у тюремному відділенні управління НКВД у Волинській області утримувалося 2 117 ув’язнених: здебільшого активісти ОУН, священики, інтелігенція. У доповідних записках начальнику тюремного відділення зазначалося, що у зв’язку з бойовими діями біля Луцька з-під варти звільнили малолітніх, “указників” і засуджених за дрібні злочини. Всього 84 особи. Решту розстріляли з кулеметів та закидали гранатами.

Докладніше:

1. 23 ЧЕРВНЯ ВШАНОВУЄМО ПАМ'ЯТЬ ЖЕРТВ РОЗСТРІЛІВ В'ЯЗНІВ У ТЮРМАХ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ// стаття на сайті УІНП

2. Розстріли в'язнів в червні-липні 1941 р. Як це було// стаття І.Дерев'яного на сайті "Історичної правди"

3. Знищення в'язнів у Луцькій тюрмі. 70 років бійні НКВД// стаття Л. Бондарчук на сайті "Історичної правди"
4.Как коммунисты спешно уничтожили более 20 тысяч человек в Западной Украине//відео від 24 каналу
5.ТОЙ, ХТО ВИЖИВ ПІД КУЛЯМИ НКВДИСТІВ (СПОГАДИ ПРО РОЗСТРІЛИ В ЛУЦЬКІЙ ТЮРМІ)//матеріали від УІНП 
6. Трагедія Саліни. НКВД зробило львівську шахту братською могилою// стаття Мар'яни П'єцух на сайті "Історичної правди"

До дня початку радянсько- німецької війни

22 червня 1941року відбувся напад Третього Рейху на Радянський Союз. 22 червня 1941 року о 3 годині 15 хвилин після артилерійської і авіаційної підготовки німецькі війська перейшли кордон СРСР. О 4:00 імперський міністр закордонних справ Німеччини Ріббентроп вручив радянському послу в Берліні Деканозову ноту про оголошення війни і три додатки до неї: "Доповідь міністра внутрішніх справ Німеччини, рейхсфюрера СС і шефа німецької поліції Німецькому уряду про диверсійну роботу СРСР, спрямовану проти Німеччини і націонал-соціалізму", "Доповідь міністерства закордонних справ Німеччини про пропаганду і політичну агітацію радянського уряду", "Доповідь Верховного командування німецької армії Німецькому уряду про зосередження радянських військ проти Німеччини".

Рано вранці після артилерійської та авіаційної підготовки німецькі війська перейшли кордон СРСР.

Після того о 5:30 ранку посол Німеччини в СРСР Шуленбург вручив відповідний пакет документів наркому закордонних справ СРСР Молотову.Того ж дня війну СРСР оголосили Італія і Румунія, наступного - Словаччина, 25 червня - Фінляндія, а 27 червня - Угорщина.

Докладніше:

1.22 ЧЕРВНЯ 1941 РОЗПОЧАЛАСЯ НІМЕЦЬКО-РАДЯНСЬКА ВІЙНА// стаття на сайті УІНП

2. Міф 4. Війна для України почалася 22 червня 1941 року// статття проекту УІНП "Україеська друга світова"

3. Ю.Гудименко.Міфи війни. "Віроламно, без оголошення..." 

4. В.Лук`янюк. Радянсько- німецька війна// стаття на "Цей день в історії"

5. Двадцать второго июня...// відео на YouTube

В Україні сьогодні вшановують пам’ять жертв політичних репресій

За даними архіву СБУ тільки у 1937-38 роках (доба сталінського "Великого терору") в Україні заарештовано 267 тисяч 579 осіб, з них 122 тисячі розстріляно. Символом розправи тоталітарного режиму над тисячами українців став Биківнянський ліс. Селище на північно-східній околиці Києва під назвою Би­ківня — це символ антилюдяності, несправедливості, смерті. Саме тут у 1937—1941 роках здійснювалося масове поховання людей, репресованих і страчених органами НКВД у Києві. Биківня — це символ того, як важко правда про тяжке минуле пробивала собі шлях до світла (адже влада в УРСР надто довго замовчувала і відверто брехала про те, що сталося в Биківні насправді).Кількість похованих в Биківнянському лісі остаточно не встановлена, на думку істориків, вона може ставити від 20 до 100 тисяч осіб. На околиці Києва у Биківнянському лісі зокрема поховані письменники Михайль Семенко, Майк Йогансен, Вероніка Черняхівська, художники Михайло Бойчук, Микола Касперович, академіки Федір Козубовський, Петро Супруненко, митрополит УАПЦ Василь Липківський та десятки тисяч інших жертв «Великого терору».

"Биківнянський архіпелаг" розкинувся по всій Україні: усього виявлено 18 таких місць масових поховань жертв політичних репресій 1937–1941 рр. Зокрема, це місце, де згодом збудовано Центральний універмаг в Хмельницькому, парк культури і відпочинку у Вінниці, 9-й кілометр Запорізького шосе у Дніпропетровську, центральне міське кладовище в Сумах.

Більше читайте тут:

Биківня: матеріалізація історичної пам’яті. Юрій Шаповал// стаття в Дзеркалі тижня

У 1937-1953 РОКАХ БУЛО РОЗСТРІЛЯНО 275 ТИСЯЧ УКРАЇНЦІВ // ТСН вражає

Уникальный архив времен сталинского террора показали на выставке в Днепропетровской ОГА//стаття на сайті "Український світ"
Сайт Національний історико-меморіальний заповідник "Биківнянські могили"

Спільний Проект "Розстрільного календаря" разом із Коло побратимів

УНУТМА. ЗГАДАТИ ВСЕ, НІЧОГО НЕ ЗАБУТИ

УНУТМА. ЗГАДАТИ ВСЕ, НІЧОГО НЕ ЗАБУТИ

(до дня пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу)

Коли приходять незнайомці...

Вони приходять в твій дім,

Вони вбивають вас всіх і кажуть

"Ми не винні...не винні"

з пісні Джамали "1944"

Колишній військовослужбовець НКВС А. Веснін згадував: “Раннім ранком 18-го травня досягли в степу села Ойсул. Довкола нього виставили 6 ручних кулеметів”. О 4-й годині розпочали виселення. Ударами прикладів у двері та вікна будили людей. До оселі заходив офіцер зі солдатами. Він голосно оголошував: “Ім’ям Радянської влади за зраду Батьківщини ви виселяєтеся в інші райони Радянського Союзу”. Щоб зібратися давали 10–15 хв. Дозволяли брати з собою речей та харчів не більше як 10–15 кг. (Цими обмеженнями порушували постанову ДКО “Про кримських татар”, яка встановлювала ліміт багажу на сім’ю до 500 кг). Саме так під час спецоперації 18-20 травня 1944 року з Криму до Середньої Азії, Сибіру й Уралу депортували  кримських татар, за офіційними повідомленнями – 194 111 осіб. Iсторики, пов'язанi з кримськотатарським нацiональним рухом, наводять зовсiм iншi цифри - 423 тисячi виселених, з яких 195 тисяч чоловiк загинуло в дорозi та протягом перших пiвтора року життя у спецпоселеннях (це становить понад 46 вiдсоткiв всьго кримськотатарського населення).

Людей збирали за межами села й вантажівками відвозили на залізничну станцію, де вже стояли оточені військовиками потяги. Штовхаючи кольтами, їх заганяли в брудні вантажні вагони, вікна яких були обмотані колючим дротом. Всередині – двоярусні дерев’яні нари. Туалетів та води не було.Муслімова Мусфіре: “Ми думали, що нас усіх ведуть на розстріл, усі плачемо. В 10 метрах від нашої хати стояв кулемет і солдат сказав: «Якщо поворухнетеся – розстріляю». Нам не дали навіть одягнутися. Стоїмо в нижній білизні, встигли лише пальто накинути."

Докладніше

Когда мы вернемся домой всем народом,

Придется вам вспомнить, откуда мы родом,

Придется вам вспомнить, откуда вы сами

Незваными здесь объявились гостями...

(кримчани читають вірш Лілії Буджурової)

До 100-річчя Української революції: 
створення 1-го українського полку імені Богдана Хмельницького 

1 травня (18 квітня) 1917 року створено 1-й український полк імені Богдана Хмельницького, що поклало початок українізації військових частин російської армії.

Вимога про організацію 1-го українського добровольчого полку імені Богдана Хмельницького постала ще 29 березня 1917 року на установчих зборах українців-вояків київської залоги, коли було створено Український військовий клуб імені гетьмана Павла Полуботка.

За ініціативою клубу черниці Флорівського жіночого монастиря вишили для майбутнього полку прапор, а 1 квітня його освятили у Володимирському соборі.

1травня 1917року солдати, що перебували на збірних пунктах у Києві, висунули вимогу сформувати з їхнього складу Перший український козачий полк ім. Б.Хмельницького. Київська Рада робітничих і солдатських депутатів, об'єднання громадських організацій та Рада Військових Депутатів Київського Військового округу засудила цю вимогу, і виявила готовність збройним шляхом не допустити формування українських військових частин. Тоді солдати при підтримці Української Центральної Ради самочинно зформували Перший український козачий полк.

Докладніше

До Дня Європи в Україні

 

День Європи — свято, що відзначається в країнах Європейського Союзу 9 травня, а також офіційно в Україні щорічно у третю суботу травня з 2003 р.

Чому саме 9 травня вважається Днем Європи ?

Саме у цей день 57 років тому міністр закордонних справ Франції Роберт Шуман представив усьому світові своє бачення майбутнього єдиної Європи – ключ до миру та добробуту на континенті у той час, коли люди ще не відійшли від травм минулої війни, а Європа вже стояла на порозі третьої світової війни. 

Декларація Шумана вважається днем народження Європейського Союзу(об'єднаної Європи). 

Тоді у Парижі 9 травня 1950 року Шуман закликав Францію, Німеччину та інші європейські країни об’єднати їхні вугільну та сталеливарну галузі промисловості (основи нарощування військової техніки) та віддати їх в управління новій наднаціональній структурі. Це стало „наріжним каменем Європейської федерації”. Завдяки об’єднанню економічних зусиль і розподілу досягнутих результатів європейські країни уникнули накопичення військової могутності одна проти одної, що і забезпечило мир на нашому континенті. 

Три з половиною десятиліття потому на Міланському самміті 1985 року лідери ЄС вирішили увічнити день проголошення Декларації Шумана та постановили щорічно відзначати 9 травня як „День Європи”. 

Ця дата співпадає з Днем Перемоги у Другій світовій війні (8 травня у країнах Західної Європи) і не дає нам забути про те, що нинішньому миру передували кровопролитні війни та величезні втрати. 

На День Європи ми шануємо наші спільні цінності, спільну історію та, що найголовніше, наше спільне майбутнє. До того ж, День Європи, разом з єдиною валютою (євро), прапором і гімном, є символом ЄС як політичної сили.

Презентація про утворення та історію ЄС

До дня пам'яті та примирення та дня перемоги над нацизмом

Война это кровь, смерть, оторванные руки, ноги, головы. Война - это искалеченные судьбы. Война это сожженные города. До тех пор, пока в вашей голове война будет чем-то красивым и героическим, вы к войне не готовы...

зі статті І.Сотника, бійця Нацгвардії,

який загинув під Широкино в АТО в 2015р.

Будь- яка війна приносить горе, що вже говорити про найжахливішу, найкривавішу, наймасштабнішу в історії людства. Для українців ця війна набула особливого трагізму: вони опинилися "між молотом і ковадлом"- безжальними тоталітарними СРСР та Третім Рейхом. Недарма американський історик Т.Снайдер назвав ці землі «bloodlands», або криваві. В сучасній Україні та давня війна екстраполюється на нинішню і багато в чому з нею тісно пов'язана. Тому, на жаль, не уникнути політичних та популістичних пафосних маніпуляцій. Навмисне вичекавши паузу, для всіх бажаючих не просто раз на рік пригадати "велику перемогу", а розібратися, поглянути ширше, під іншим кутом, з гуманістичної точки зору, не пафосно-пропагандистськи, навожу корисні посилання та точки зору, що мене особисто вразили:

Ю.Гудыменко. Сорок девять звезд и два украинца //ст. на "Пётр и Мазепа"
Ігар Тышкевіч. Ряженные за наш счёт, или Сколько осталось ветеранов //ст. на site/ua
Леонид Швец.Фабрика убийств. Как День Победы превратили в культ войны //ст. на site/ua
П.Казарин. День Победы на аппарате искусственного дыхания// ст. на НВ

Д. Кулеба. "Нашим жертвам войны"// ст. на НВ

Л. Перфецький. Піднесення українського
прапора 29 квітня 1918 року(малюнок
ветерана армії УНР

День Українського Чорного моря та Державного флоту.

29 квітня 1918 року в Севастополі над кораблями Чорноморського флоту було піднято українські прапори. З 1919 року цей день відзначається як День Українського Чорного моря та Державного флоту.

В цей день у 1918 над 70 бойовими кораблями, фортецями, 5 плавбазами, транспортною флотилією і 2-ма авіабригадами – учасниками 1-ї Світової війни замайоріли небесно-сонячні прапори ! Поміж яких були легендарні (деякі назви кораблів в ті часи було змінено) дредноут-лінкор - «Воля», крейсери «Іван Мазепа», «Очаків», панцерник «Борець за свободу», лінкори «Г.Побідоносець», «Кат.Велика», гідрокрейсер «Імператор Траян», есмінці «Україна», «Керч», «Каліакрія», «Гайдамак», „Завідний“, «Фідонісі», «Пронзітєльний», «Дєрзкій», «Поспєшний», «Бєспокойний», «Гаджибєй», «Пилкій», «Громкій», міноносці «Жаркій», «Жівой», «Смєтлівий», «Стрємітєльний», ще 6 броненосців та 17 підводних човнів.

За тиждень перед цим, 22 квітня 1918 р., на виконання законів від 2, 4, 14 січня та 13 березня про флот УНР, Наказом командування Чорноморського Флоту було оголошено: «…Всі судна, портове майно, які знаходяться у портах Криму, є власністю Української Народної Республіки. А тому наказ скрізь, де треба, підняти українські прапори ».

Влітку 1918 року флот Української Держави вже складався з трьох бригад лінійних кораблів, бригади крейсерів, трьох бригад гідрокрейсерів, дивізії міноносців та бригади підводних човнів ...

Не зважаючи на подальший розвиток подій, день 29 квітня зафіксував появу на міжнародній арені українського чорноморського Флоту новонародженої Української Держави, став справжнім тріумфом національної волі, славетною сторінкою ВМС України, на довгі роки ставши святом Українського Державного Флоту.

Відео до 100-річчя підняття українських прапорів на Чорноморському флоті від Журавель Юрій Zhuravel Yuriy  та творчої спільноті "Добродій" 

Докладніше

До 70- річчя операції "Вісла"

Людина, яку позбавили коренів, стає світовим вигнанцем

Гасло фундації "Живі долі", яка

збирає свідчення про операцію "Вісла"

28 квітня минає під знаком пам`яті жертв  депортації українців, яких польська комуністична влада примусово переселяла  в 1947 році із Закерзоння (південо- східна Польща) вглиб  польської держави.  Ця акція, що  завершила тридцятирічний період українсько- польського протистояння в регіоні, й отримала назву "Вісла". На жаль,  про одну з найбільших трагедій українців минулого століття знають і пам’ятають мало. В той час, як операція "Вісла" стала інструментом етнічної чистки: українців примусово переселяли, позбавляючи права власності на колишні господарства і майно. Лише за три місяці (квітень–липень) 1947 року було силоміць переселено понад 140 тисяч українців. Вони в цей період зазнавали насильства, їх арештовували та розстрілювали. Загалом у період 1944–1951 років комуністичним режимом СРСР та її сателітом Польською Народною Республікою було переселено або депортовано понад 700 тисяч українців.

Детальніше
Спецпроект ТСН.ua спільно з Українським інститутом пам'яті: "Операція "Вісла".Етнічна чистка українців" 

Будівля купецького зібрання(Національної філармонії)

До 100-річчя Української революції: Всеукраїнський національний конгрес (квітень 1917 року)

Із метою легітимізувати діяльність Центральної Ради, за ініціативою її керівництва був скликаний представницький з’їзд представників українських організацій – Всеукраїнський національний конгрес. В його роботі взяли участь близько 900 делегатів із правом голосу, а також близько 600 делегатів із дорадчим голосом та гостей. До Києва приїхали представники не лише з усіх українських губерній, але й від українських організацій з Кубані, Бессарабії, Криму, Петрограда, Москви. Фактично, заявку на участь у конгресі з правом дорадчого голосу міг самотужки подати кожен «організований українець» за власною ініціативою.

Зібрання відбулося 6 (19) – 8 (21) квітня 1917 року в будівлі купецького зібрання – тепер це Національна філармонія.

Конгрес зажадав створення української національно-територіальної автономії, затвердив склад Центральної Ради, делегувавши туди 115 депутатів, а також обрав її керівництво – голову і двох заступників. Як потім згадував голова Центральної Ради Михайло Грушевський, метою проведення Конгресу було показати Тимчасовому уряду і всьому російському громадянству серйозність українських домагань.

Конгрес засвідчив прагнення лідерів Центральної Ради забезпечити легітимність керівного органу українського руху, став першим реальним кроком до створення української держави. Він відіграв важливу роль у справі піднесення авторитету Центральної Ради, перетворення її у верховний орган, центр українського політичного життя та національного визвольного руху, що виходив на якісно нові рубежі. За висловом Володимира Винниченка, після Конгресу Українська Центральна Рада стала «дійсно представницьким, законним (за законами революційного часу) органом усієї української демократії»

Докладніше:

1. Дмитро Шурхало. Як Михайло Грушевський довів «серйозність українських домагань» //Стаття на "Радіо Свобода"

2. СТОРІЧЧЯ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО КОНГРЕСУ// матеріали Інституту національної пам'яті

3. 50 НАЙВИЗНАЧНІШИХ ПОДІЙ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ 1917–1921// Прект "Радіо Сврбода"